Аріна Бочарова про «Мавку. Справжній міф»: нічні зйомки у воді, хімію з партнером та силу української міфології

Акторка Аріна Бочарова, яка виконала головну роль у фільмі «Мавка. Справжній міф», поділилася деталями підготовки до зйомок, розповіла про найскладніші сцени та пояснила, чому звернення до української міфології сьогодні має особливе значення.

Як ви готувалися до ролі? 

Режисерка Катя Царік і продюсерки Аня Алісєєва й Іра Костюк консультувалися з фольклорознавцями. Під час підготовки я багато разів перечитувала сценарій, обговорювала його з Катею, Іваном, Маргошею Гурою. І відштовхуючись від історії, яка була описана, ми збирали по частинках спільний пазл кожного з наших персонажів. Якщо говорити про індивідуальну роботу, я багато слухала музику, вона мене надихала. Також дивилась фільми. Окрім цього, багато гуляла на вулиці, мало з ким спілкувалася, постійно була в думках про зйомки.

Чи є у вашої Мавки щось, чого не було в жодній попередній інтерпретації? Що ви привнесли свого?

Це краще запитати у тих, хто дивиться ззовні, тому що я себе не порівнювала з іншими Мавками чи інтерпретаціями. Єдине, що можу сказати, намагалась свою Мавку зробити особистістю – не хорошою, не поганою, а такою, що проживає свою історію, припускається помилок, впадає в крайнощі, максималізм тощо, тому що вона зіштовхнулася з сильним почуттям і намагалася не загубити себе.

Який епізод був найскладнішим фізично? Можливо, якісь трюки, зйомки у воді, у лісі в складних умовах?

Найскладніші фізично зйомки були у воді вночі. Вони також були насичені  емоційно важкими сценами, але я це сприймала як роботу і зараз згадую з теплом і вдячністю.

Костюм, грим для образу Мавки – скільки часу щодня займала підготовка? Що найбільше вражало в створенні образу?

Одяг займав багато часу, тому що у мене була вільна, майже прозора біла сукня прекрасної якості, але вона не трималася, і нам доводилось тейпами трошки підклеювати в зоні грудей. Але художниці по костюму все це швидко робили. Уже під кінець знімального процесу я могла перебувати в костюмному вагончику максимум хвилину-півтори. По гриму те саме. Пані Олена Твеліна – наша художниця по волоссю, Світлана Римакова – по гриму, Альона вже всередині зйомок звикли до мого волосся й до особливостей шкіри, тому все відбувалося значно швидше. Грим займав максимум хвилин 25 разом з волоссям. Але у мене ще був шрам – папороть, який клеїли на спину. І я пам’ятаю, що на початку зйомок це тривало хвилин 20, а потім уже дівчата робили все швидше – за хвилин 15-10.

«Справжній міф» – це романтичне фентезі. Наскільки важливо було створити хімію з партнером? Як це вдалося?

В таких фільмах, звісно, важливо вміти створювати хімію. Особливість полягала в тому, що я – істота, Лук’ян – людина, це певне нашарування обставин. Ми багато говорили за межами знімального майданчику про персонажів та про життя, я відчула, що подружилася з Іваном, у нас були теплі стосунки. Мені здається, що ця хімія створюється і будується на довірі та взаємодії. Спочатку це викликає складнощі, але, коли ми досягаємо такого рівня, виходить гарна історія.

Який момент зйомок ви пам’ятатимете все життя?

Мені здається, останній знімальний день, тому що це була дуже важка емоційно сцена, де я відроджую Лук’яна, коли він приходить до мене в небуття. Ми знімали це в павільйоні. Пам’ятаю, що прожила її повністю того дня. Віддала свої останні сили, але зробила одну зі своїх найулюбленіших сцен, вона була така чутлива. Ми в ній були з Іваном, але ще був фрагмент, у якому я одна. Стояла і плакала, було сумно, що це кінець. Хоча насправді це був тільки початок. Я, напевно, пам’ятатиму це все життя.

Фільм виходить у складний для України час. Яке значення має те, що ми знімаємо своє фентезі на основі української міфології?

Це має величезне значення, тому що, мені здається, якщо ми створюємо майбутнє і теперішнє, то маємо пам’ятати і знати минуле. Воно також формує нас як українців, нашу ідентичність. В кожного народу є своя міфологія, і вона прекрасна, унікальна. Хочеться її відроджувати, як мінімум, для того, аби вбачати в ній те, що нас формувало. Раніше ж люди вірили в міфи, що Бог посилає дощ чи сонце з якоюсь метою.

Мавка – дуже виразний приклад міфології. Це про обрядовість, наші українські ліси та чари. Воно дуже гарне, і, мені здається, це треба пам’ятати і знаходити можливості для інтерпретації.

Якби ви могли переписати одну сцену або додати щось до образу Мавки, що б це було?

Коли дивилася фільм, мені здавалося, що я всі сцени могла б зробити краще. Але вже нічого не змінити. Не хочеться думати про те, що я могла б зробити інакше. Я дуже довірилась Каті – режисерці цієї історії, і все вийшло саме так, як мало бути. Мені здається, моя Мавка має бути саме така.

Це ваша перша головна роль у повнометражному фільмі? Які відчуття, адже ви стаєте дуже впізнаваною акторкою?

Нічого не відчуваю, мені здається, особливо життя не зміниться. Я хочу продовжувати роботу в театрі, в кіно. Буду рада зіграти щось подібне до Мавки, і, навпаки, протилежне.

Мені хочеться все пробувати, грати, працювати, навчатись. А впізнаваність – це далеко не кінцевий результат для мене.

Яку роль мрієте зіграти далі? Може, якийсь жанр, тип персонажа?

Хочеться зіграти якусь неприємну людину в побутових обставинах, життєвих, людських, земних. Спробувати бути антагоністкою. Не важливо, який жанр, просто буду рада створити нового персонажа.

Плануєте надалі приділяти більше уваги грі в кіно чи в театрі?

І в кіно, і в театрі.

Питання філософське і дуже цікаве – що для вас є краса? В чому ви її найбільше любите бачити?

Я багато про це думаю. Для мене краса – це про енергію, яку транслює людина. І величезний приклад тут – Тільда Свінтон. Вона, об’єктивно, не з інстаграмною зовнішністю. Це жінка, яка розуміє себе, свій образ, вона щира в усьому. Тільда транслює таку енергетику, що мені хочеться на неї дивитися, вона неймовірно красива. Людина, яка впевнена в собі, завжди красива. Вона може мати абсолютно асиметричні риси обличчя, чи не вважатися красивою в нашому сучасному, жорстокому суспільстві . Але, якщо людина впевнена в собі, якою б вона зовні не була, вона автоматично красива для мене.

Люди можуть бути суперпривабливі, мати структурне обличчя, але якщо вони злі, то і зовні здаються не дуже гарними.

Що вам допомагає підтримувати красу в непрості часи життя в Україні?

Це завжди про догляд. Важливо слідкувати за здоров’ям, сном, контролювати харчування, пити вітаміни, ходити перевірятися до лікарів. Ці часи приносять нам багато стресу, і, якщо є можливість, треба доглядати за собою, важливо не нехтувати цим.

А що – набиратися сил та енергії?

Це сон, час із коханою людиною, рідними, спорт.

У вас дуже яскрава і водночас витончена зовнішність. Ви любите власне відображення у дзеркалі?

У мене нестандартна зовнішність. Коли дивлюсь на себе, в зеркалі я бачу одну себе, а в кадрі – взагалі іншу. Розумію, що це дві різні особистості, але довіряю я більше тій, яка в кадрі. Тому що такою мене бачать люди, і, здається, зараз я більш впевнена у своїй зовнішності, ніж раніше. Вона дає мені багато поштовху в грі, я можу зіграти багато ролей завдяки їй. Але, перш за все, хочеться працювати з внутрішнім станом. Бувають дні, коли я вважаю себе некрасивою, не задоволена собою ні зовні, ні внутрішньо. Вони потрібні, щоб наступного дня прокинутись і думати, що ти королева цього світу.

Що робите для власного здоровʼя – фізичного та ментального, щоб класно себе почувати?

Я намагаюся бути максимально продуктивною протягом дня, тому що якщо він починається пасивно, то так і продовжиться. Дослухаюсь до себе, і якщо тіло потребує відпочинку, то відпочиваю. Дуже люблю ходити до лікарів, це взагалі мій прикол. Мені постійно треба знати, що відбувається в мене в тілі. Я здаю аналізи, ходжу на консультації, п’ю вітаміни, якщо це необхідно. Треба ще харчування підправити, а так по-максимуму намагаюсь бути активною протягом дня і контролювати сон.

Що ви вважаєте головним для досягнення свого особистого красивого стану, коли почуваєшся легко, привабливо і впевнено?

Перш за все, бути психологічно відкритим до того, щоб приймати в собі легкість, привабливість, впевненість і красу. Тому що скільки б людина за собою не доглядала зовні, якщо вона нещасна, то це все не має значення. Треба тримати баланс між ментальним станом і фізичним. Все, що ми робимо фізично, впливає на ментальний стан і навпаки. Важливо за цим слідкувати в комплексі, дозволяти собі відпочивати, працювати так, щоб відчувати задоволення від себе, займатись спортом, спати, обирати правильний догляд і прагнути до щастя.

Підписуйтесь на нашу сторінку в Instagram та не пропускайте найкорисніші матеріали на Beauty HUB!