Пластика без прикрас: сім незручних запитань до хірурга
Відверті відповіді
Від ризиків та ускладнень до високих цін на операції: чесні відповіді пластичного хірурга Олександра Бебиха, засновника Cosmetic Surgery Clinic, на незручні питання, що будуть корисними всім, хто планує корекцію зовнішності або цікавиться цією темою.
Пластична хірургія, а точніше її результати, – одна із найбільш обговорюваних тем у медіа, соціальних мережах та в інформаційному просторі загалом. Хтось активно цікавиться, хтось хейтить, хтось пропагує – але, без сумнівів, усі виявляють до неї інтерес. Ми поспілкувалися з пластичним хірургом Олександром Бебихом про різні аспекти пластичних операцій – ціна, наркоз, ускладнення та поєднання з косметологічними процедурами.
Олександр Бебих, пластичний хірург, засновник Cosmetic Surgery Clinic
Чому імплантати перевертаються і що робити, якщо таке сталося? Це досить рідкісне ускладнення, яке трапляється переважно в перший рік після операції. Причини можуть бути різними. Наприклад, хірург сформував занадто велику «кишеню» для імплантата, і він може вільно рухатись. Або ж пацієнт не дотримувався рекомендацій і займався спортом під час реабілітації, що завадило формуванню рубцевої капсули – сполучної тканини, яку організм утворює навколо імплантату.Якщо ви помітили, що форма грудей змінилась, з’явилась асиметрія чи хвилястість, – це привід проконсультуватись зі спеціалістом.Щоб підтвердити перевертання, пацієнту потрібно зробити УЗД або МРТ. Невеликий розворот імплантата спеціаліст може виправити мануально. Якщо ж імплантат «не слухається» й постійно займає неправильне положення, потрібна корекційна операція. Додам, що імплантати у формі краплі більш схильні до перевертання, ніж круглі. Чому повторні пластичні операції завжди дорожчі? В середньому ревізійна операція коштує на 30-50% дорожче, ніж первинна. Якщо ж пацієнту потрібне комплексне відновлення після серйозних ускладнень, вартість може зрости вдвічі. Звідки береться така цінова політика? Річ у тім, що повторне втручання – це складніша процедура, яка вимагає від хірурга високого рівня майстерності. Доводиться мати справу з анатомічними структурами, які вже пошкоджені. Та й операція зазвичай триває довше. Наприклад, первинна мамопластика займає 1,5-2 години, а ревізійна може продовжуватись до 5 годин. Хірургу потрібно виконати додаткові маніпуляції: видалити рубцеву тканину та сформувати нову «кишеню» під імплантат. А ще при ревізійній мамопластиці пацієнту можуть знадобитися не силіконові, а поліуретанові імплантати. Вони теж коштують на 30-50% дорожче.
Це неможливо. Розрив імплантату – це косметична проблема, яка не становить прямої загрози життю. До сьогодні не зафіксовано жодної історії, коли пошкоджений імплантат спричинив смерть, хоча за даними Американського товариства пластичних хірургів, імплантати рвуться у 2% випадків.Крім того, в сучасних імплантатах використовується когезивний гель, який не розтікається по тканинах. Навіть після розриву імплантату груди зберігають форму. Безпечні й сольові імплантати, які заповнені стерильним фізрозчином. При пошкодженні рідина з них всмоктується організмом без будь-якої шкоди. Тож якщо стався розрив імплантату, не потрібно дзвонити до швидкої. Краще записатись на консультацію до пластичного хірурга, і він виправить ситуацію. Приємний бонус: практично всі виробники імплантатів дають своїй продукції довічну гарантію. Якщо стається якась халепа, пацієнту не треба знову платити – виробник покриє вартість імплантатів своїм коштом.
Основні ризики пов’язані зі складністю операції та загальним станом людини, а не наркозом.Саме тому перед операцією є обов’язковою консультація пацієнта з анестезіологом, який має з’ясувати різноманітні нюанси. Наприклад, чи є у людини алергія на медичні препарати або серйозні хронічні хвороби, адже наркоз – це тимчасове навантаження на серце або дихальну систему. Чи може у людини виникнути залежність від пластичних операцій? Таке дійсно трапляється. Але це явище не пов’язане з фізіологічною залежністю, як у випадку з тютюном чи алкоголем, а має чіткий психологічний характер. Я кажу про дисморфофобію. Це психологічний розлад, за якого людина хоче виправити недоліки своєї зовнішності, але жоден результат її не задовольняє. Знаю випадок, коли 30-річна жінка зробила кілька ринопластик у різних клініках. Після останньої операції, маючи ідеальну форму носа, вона все одно вважала його занадто великим. Звісно, цей випадок важко назвати залежністю від пластичних операцій. Це стовідсотковий розлад, і таким пацієнтам ми відмовляємо. Ще один варіант залежності – погоня за трендами. Є тип пацієнток, які хочуть змінити зовнішність відповідно до моди. Доводиться їм пояснювати, що мода проходить швидко. Лише естетика і гармонія – вічні.
Взагалі ж, цілком нормально, коли протягом двох тижнів після операції в ділянці шва відчувається незначний біль. Ненормально, коли біль триває місяць. Це свідчить про запалення або надмірне розростання рубцевої тканини.Також існують проблемні рубці, які з часом стають більш помітними, потовщуються і болять. Вони зменшуються після додаткового лікування. До речі, не раз чув від пацієнтів таку фразу: «А я вважала, що пластична хірургія не залишає рубців!» Не знаю, звідки взявся цей міф.
Додати в обране
Увійдіть або зареєструйтесь, щоб додати до обраногоОцінити статтю
Увійдіть або зареєструйтесь, щоб оцінити статтю
Помітили помилку?
Коментарі
Спецпроєкти
Нове
Популярні матеріали
Must Read