Моє знайомство з Diptyque Ofresia було випадковим, як і все важливе в цьому житті. Просто пробник, дбайливо вкладений кимось у замовлення зовсім іншого аромату, і я не чекала від нього нічого: думала, зараз знову буде або ванільне пекло, або нещасна амбра.
А отримала зовсім інше – відчуття, ніби занурила голову у величезний букет бузку, саме таким було перше враження.
У квітні та сама погода, щоб почати носити подібний аромат. То +18°С, і ти вже дістала білу сорочку, то +4°С – і знову шарф із шапкою. І в цьому дивному коливанні Diptyque Ofresia почувається наче вдома. Він не про весняну радість, він скоріше про весняне очікування, тривожне, тендітне, коли квіти ще пахнуть холодом, а ти оновлюєш прогноз погоди у пошуках обіцяного тепла.
Головна та єдина квітка в ароматі – біла фрезія, але не в ніжній інстаграмній обгортці, а з чорним перцем. Вона пахне повітрям, перш ніж почнеться гроза. Вона про те, що все вже сталося, і вже пізно вдавати, що ні. У цієї фрезії гострі краї та душа, якій нема куди подітися. Враження незабутнє. Аромат Diptyque Ofresia не про спокусу. Він взагалі не про інших – він про тебе, навіть коли ти не в гуморі, проте справжня. Коли мовчиш голосніше, ніж говориш, і коли твоя м’якість не має бути для когось зручною.
Diptyque взагалі не робить банальщини. Парфуми бренду завжди про те, що між рядками. А Ofresia — це взагалі ніби скетч у блокноті художника. Щось незакінчене, особисте. І в цьому його сила: не намагається подобатися. І саме в такому ароматі легко впізнати себе.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Instagram та не пропускайте найкорисніші матеріали на Beauty HUB!
