Британський документальний фільм This Is Endometriosis отримав BAFTA

Коли про жіночий біль більше не замовчують

03-03-2026 Новини
Британський документальний фільм This Is Endometriosis отримав BAFTA

Стрічка про ендометріоз перемогла на BAFTA і стала голосом мільйонів жінок, чий біль роками залишався невидимим. Розповідаємо, чому цей фільм – більше, ніж просто нагорода.

За даними Всесвітньої організації охорони здоровʼя, близько 10% жінок репродуктивного віку у всьому світі страждають на ендометріоз – це майже 190 мільйонів жінок і дівчат. Але реальна кількість може бути набагато більша через недодіагностованість і пізні діагнози. Це не просто кількість – це сотні мільйонів життів, кожне з яких може супроводжуватися хронічним болем, проблемами з фертильністю, втомою та суттєвим впливом на якість життя. Саме через таку масштабність проблеми говорити про ендометріоз як про «невидимий біль» уже недостатньо – це питання глобального значення для жіночого здоров’я. 
View this post on Instagram

A post shared by Grazia UK (@graziauk)

Що таке ендометріоз?

Ендометріоз – це часто болісне захворювання, за якого тканина, схожа на внутрішню оболонку матки, росте за межами матки. Воно часто вражає яєчники, фаллопієві труби і тканину, що вистилає таз. У рідкісних випадках ендометріоїдні утворення можуть бути виявлені за межами області, де розташовані органи малого таза. Тканина ендометріозу діє так само, як і слизова оболонка матки, –  потовщується, руйнується і кровоточить із кожним менструальним циклом. Але тканина росте в місцях, де їй не місце, і не виводиться з організму. Коли ендометріоз вражає яєчники, можуть утворюватися кісти, які називаються ендометріомами. Навколишні тканини здатні подразнюватися й утворювати рубцеву тканину. Також можуть виникати смуги фіброзної тканини, які називаються спайками. Вони можуть призвести до злипання тканин і органів малого таза. post_content Один з найважливіших факторів ризику розвитку ендометріозу – генетична схильність. Дослідження показали, що жінки, у яких близькі родичі, наприклад, мати або сестра, страждають на ендометріоз, мають більший ризик розвитку цього захворювання. Крім того, певні особливості менструального циклу, такі як коротша тривалість, досить рясні менструації та більш рання менархе (перша менструація), пов’язані з підвищеним ризиком розвитку ендометріозу. 

Документальний фільм This Is Endometriosis: мільйони почутих голосів

This Is Endometriosis – це глобальний волонтерський рух, створений через гостру потребу у валидації, представництві й освіті щодо ендометріозу. Він народився з особистого досвіду британської фотографки та режисерки Джорджі Вайлман (Georgie Wileman), яка не знайшла в медіа реального відображення свого життя з ендометріозом і почала документувати власний досвід через фотографії. Мета цього проєкту – показати реальність мільйонів жінок і те, з чим вони часто борються за закритими дверима.  Все починалось як фотопроєкт. Перебуваючи вдома з важким ендометріозом та аденоміозом і переносячи повторні операції, Джорджі Вайлман намагалася знайти інформацію та підтримку в інтернеті. Усі статті, які вона знайшла про ендометріоз, супроводжувалися стоковими фотографіями, зазвичай з зображенням жінки з зачіскою та макіяжем із легким болем на обличчі, яка тримається за живіт. Як людина, прикута до інвалідного візка і яку помилково вважали невиліковно хворою, Джорджі вважала, що це зображення було далеким від того, як насправді виглядає ендометріоз. 
Вирішивши виправити цю ситуацію в ЗМІ та за їх межами, жінка почала документувати власний досвід у серії автопортретів, а коли її стан покращився, залучила до цієї новаторської фотосерії інших жінок з ендометріозом. Вперше статті в ЗМІ почали супроводжуватися зображеннями, які насправді відображали реальність спільноти жінок з ендометріозом, їхню боротьбу та надзвичайну силу. В результаті цей проєкт виріс у документальний короткометражний фільм, який Джорджі створювала разом з із режисером Меттом Хоутоном (Matt Houghton). Стрічка розповідає від першої особи про те, як ендометріоз «краде» час та якість життя, поєднуючи особисті відеоматеріали режисерки, архівні записи родини та реконструйовані спогади.  2026 року стрічка отримала премію BAFTA у категорії «Найкращий британський короткометражний фільм», роблячи голос людей з ендометріозом більш публічним.
Фільм говорить не лише про фізичний біль. Він про:
  • роки очікування діагнозу;
  • сумніви у власному тілі;
  • соціальне знецінення жіночого болю;
  • втрачений час і можливості.
Одна з ключових ідей проєкту – показати те, що зазвичай залишається «за кадром»: життя між загостреннями, страх перед черговим циклом, невидимість хвороби для оточення.
Це не медичний гайд – це досвід, який голосно розповідає світу про реальну проблему.

Підписуйтесь на нашу сторінку в Instagram та не пропускайте найкорисніші матеріали на Beauty HUB!

Додати в обране

Увійдіть або зареєструйтесь, щоб додати до обраного

Поділитись в соцмережах

Оцінити статтю

Увійдіть або зареєструйтесь, щоб оцінити статтю

Помітили помилку?

Коментарі

default user image
Увійдіть або зареєструйтесь, щоб прокоментувати статтю
Loading...
author

Ірина Баранська

Інші матеріали автора