Чотири міфи про щастя, і чому ми в них віримо
Беремо до уваги
21-10-2022
Стресооборона. Український рецепт
Які у нас є хибні уявлення про щастя і чому ми схильні їм довіряти? А також які особливості нашої психіки важливо усвідомлювати, аби без перешкод творити власне щасливе життя – обговорювали разом з Юлією Тичківською в рамках ефіру «Стресооборона: українский рецепт».
«Наше щастя від нас не залежить»
Наука каже, що нашу «щасливість» можна запакувати в певну формулу. Цікаво, що генетична база впливає на рівень нашого щастя приблизно на 50%. Це досить великий відсоток, і він дійсно вражає, але більш цікавими є такі складники. Життєві обставини впливають на рівень нашого щастя всього на 10% згідно з тривалими дослідженнями. А 40% щастя – це наші думки і дії, тобто повністю під нашим контролем.«Багато грошей роблять нас щасливими»
Друге хибне уявлення – це важливість фінансового стану, кількість грошей, начебто вони мають значний вплив на наше щастя. Але цей міф також було зруйновано в одному з американських досліджень, яке показало, що після досягнення певного адекватного рівня фінансового забезпечення (в Америці це 70 тисяч доларів річного доходу) взаємозалежність щастя і фінансових доходів мінімальна.
«Я стану щасливим, якщо…»
Цікаво, що хороша робота, кохання, якісь матеріальні речі, ідеальне спортивне тіло тощо приносять нам не так багато щастя, як ми очікуємо. Або задовольняють лише в тому випадку, якщо ми свідомо над цим працюємо.«Для щастя мені потрібно саме це»
Й останнє хибне уявлення – кожному з нас притаманне прагнення не тих речей, які нам дійсно потрібні. Ми помиляємося, як сильно будемо любити чи радіти чомусь у майбутньому. Тоді чому люди прагнуть отримувати щастя від тих речей, які не можуть робити щасливими? Відповідь криється в чотирьох важливих особливостях нашого мислення.
Чотири особливості мислення
Перша особливість – дуже часто інтуїція дає нам не зовсім правдиву інформацію. І коли ми думаємо, що щось зробить нас щасливими, часто буває навпаки. Друга особливість: наш мозок ніколи не мислить абсолютами, ми завжди мислимо відносно певної точки порівняння. Є дуже багато вражаючих досліджень, які доводять – немає абсолютних оцінок, ми завжди щось з чимось порівнюємо. Дослідження, яке мене дуже вразило, стосувалося рівня щастя олімпійських призерів. За його результатами срібний призер завжди виявляється менш щасливим, ніж бронзовий. Хоча це здається нелогічним, адже перший займає більш вищу щаблину, ніж другий. Так працює людський мозок: срібний призер завжди порівнює себе з золотим, він думає, ще зовсім трохи, і він міг би бути першим. Водночас бронзовий призер надзвичайно радіє, що він потрапив до цієї трійки. Тобто точка порівняння має визначальне значення. Третя особливість полягає в тому, що ми звикаємо абсолютно до всього. Є таке поняття, яке дуже важливо знати й усвідомлювати кожному, як «гедоністична адаптивність». Це процес звикання до позитивних або негативних стимулів, через який ефект від тих чи інших речей з часом послаблюється. Ми дуже швидко звикаємо до нової роботи, яку шалено прагнули отримати, до нової машини, високого статусу, хороших стосунків – і починаємо сприймати їх як певну буденність. Наприклад, ви ходите в один і той самий ресторан, і це надає дуже багато радості. Але якщо ви будете відвідувати цей ресторан часто, він стане частиною рутини, ви до цього звикнете і щоразу відчувати радість від його відвідування вже не будете. Є влучна цитата професора Гілберта на цю тему: «Чудові речі особливо чудові, коли вони трапляються вперше. І їх чудовість спадає з повторенням».
Стаття підготовлена в рамках проєкту «Стресооборона: український рецепт» за матеріалами онлайн-розмови Сергія Роголя та Юлії Тичківської.
Підписуйтесь на наш YouTube-канал і не пропускайте найкорисніші відеоматеріали від Beauty HUB!Додати в обране
Увійдіть або зареєструйтесь, щоб додати до обраногоОцінити статтю
Увійдіть або зареєструйтесь, щоб оцінити статтю
Помітили помилку?
Коментарі
Спецпроєкти
Нове
Популярні матеріали
Must Read