Гелловін: міфи й реальність найстрашнішого дня року

День усіх святих?

15-10-2025 Події Стиль життя Культура

Гелловін: міфи й реальність найстрашнішого дня року

Щорічно у ніч із 31 жовтня на 1 листопада у всьому світі відзначають Гелловін. До святкування готуються заздалегідь: декорують будинок, обдумують макіяж та манікюр, зачіску, планують «страшну» костюмовану вечірку із «жахливими» стравами. Розказуємо про Гелловін детальніше, а також розвіюємо міфи, пов’язані зі святом.

Гелловін та День усіх святих: у чому різниця

Свято Гелловін (Halloween, скорочено від All Hallows’ Eve – «напередодні Дня всіх святих») походить із кельтської культури і називалося Самайн (Samhain). Кельти, які мешкали на територіях сучасних Ірландії, Шотландії та частині Англії, мали традицію святкувати закінчення сільськогосподарського року й вітати початок зими. За їх віруванням, саме цієї ночі стирається межа між світом живих та мертвих, а отже, духи мають можливість повернутися у наш світ. Щоби вони не нашкодили, духів потрібно було відлякати, залишитися непоміченими. Для цього розпалювали багаття і вдягали страшні маски, робили жертвоприношення.Ще в перші століття християнства віряни шанували мучеників, які загинули за віру. Зважаючи на те, що таких ставало все більше, Церква вирішила встановити спільний день пам’яті таких людей. За релігійною традицією у католицизмі, щороку 1 листопада відзначають День усіх святих як відомих, так і невідомих. Дату було встановлено у ІХ сторіччі папою Григорієм IV. А вечір напередодні Дня всіх святих – Гелловін – спочатку був пов’язаний саме з цим святом, проте з часом набув народного та світського характеру. У православ’ї День усіх святих – перехідне свято, яке відзначають у першу неділю після П’ятидесятниці (Трійці). Відповідно, 2025 року це свято припало на 15 червня. Тож, між святами Гелловін та Днем усіх святих є суттєва різниця: перше – веселе та розважальне, друге – глибоко релігійне, без елементів містики.

Як святкують Гелловін у світі та в Україні

У середні віки склалася традиція souling, коли діти та бідняки ходили по домівках, молилися за померлих і отримували за це їжу (soul cakes). Згодом з’явилася інша традиція guising – ходіння по будинках у масках та костюмах, сьогодні це називається trick-or-treat (цукерки чи витівка, насолода чи гидота, гаманець чи життя). У XIX сторіччі багато ірландців та шотландців через голодні, неврожайні періоди емігрували до Америки, а отже, і привезли з собою традиції. Поступово вони змішалися із американськими harvest-фестами і стали вже більш світськими. Починаючи з ХХ сторіччя, Гелловін вважали дитячим та сімейним святом, влаштовуючи костюмовані вечірки в освітніх закладах та вдома. Головним атрибутом Гелловіну став trick-or-treat. У 50-хх роках минулого сторіччя свято набуло комерційної складової. Бренди розробляли до свята костюми, солодощі, прикраси, а фільми жахів та попкультура закріпили образ свята, яким ми знаємо його зараз. Сьогодні Гелловін – це свято маскарадів та косплею, декорацій і фільмів жахів, вечірок та дитячих розваг. В Україну Гелловін прийшов у 90-х роках після набуття країною незалежності й відкриття кордонів. Ми стали активно подорожувати, дивитися американське кіно та слухати іноземну музику. Перші вечірки на Гелловін влаштовували студенти та слухачі курсів іноземних мов. Це був перш за все спосіб познайомитися із культурою англомовних країн. З часом такі вечірки почали проводитися у розважальних закладах і торгових центрах, що, безумовно, збільшувало продажі та відвідування. Років 15 тому костюмовані свята й конкурси на Гелловін почали проводити у дошкільних навчальних закладах, школах та гуртках. У сучасній Україні, попри військовий час, масштабні заходи (фестивалі, вечірки, концерти) не проводяться, проте оселі та публічні локації вже із настанням жовтня традиційно прикрашають гарбузами, павуками та павутинням, кажанами, ліхтарями й іншою атрибутикою для підкреслення містичної, трохи зловісної атмосфери. У торгових мережах влаштовують конкурси й діють акції та спеціальні пропозиції. Чи правильно влаштовувати свята у важкі і досить невеселі часи? Думки у суспільстві досить розрізнені, проте психологи дають своє пояснення.

Усі міфи про Гелловін, які ви, можливо, вважали правдою

Міф 1. Гелловін – сатанинское свято. Як ми розказували вище, воно походить від кельтів, які були язичниками, але аж ніяк не сатанистами. Впроваджуючи свято Дня усіх святих, папа Римський Григорій IV прагнув об’єднати звичаї кельтів із християнським торжеством. Сучасні традиції (костюми, гарбузи, частування) прийшли з фольклору та народних звичаїв, а не з окультних культів.
Міф 2. Ліхтар Джека – символ смерті чи зла. Найголовніший символ Гелловіну сьогодні – вирізаний гарбуз. Проте давні кельти вирізали «страшні» обличчя на ріпі або брукві, а всередині розміщували свічку, щоби захистити приміщення від нечисті. Після переселення до Америки, замість традиційних для ірландців та шотландців овочів, почали використовувати гарбуз, якого на цьому континенті було вдосталь, до того ж він був дешевим. Тим паче, вирізати обличчя на гарбузі значно легше, адже овоч більший та м’якіший. Крім того, саме гарбуз був символом свят збору врожаю на американському континенті ще задовго до появи там Гелловіна. Історія ліхтаря Джека – ірландська легенда про людину, яка перехитрила диявола і була змушена блукати між світом живих і мертвих із вугликом у ріпі, брукві, гарбузі. Він символізує блукаючу душу, а не зло. Отже, світильник Джека не є символом смерті чи зла, а навпаки – оберегом.
Міф 3. «Гаманець або життя» – середньовічний вислів. Знову-таки цей міф пов’язано з нерозумінням різниці між Гелловіном і Днем усіх святих. Вище ми розказували про середньовічну традицію souling напередодні Дня всіх святих. Жебраки просили милостиню та їжу, що називалося «духовними пиріжками», а за це вони обіцяли молитися за померлих родичів господарів осель. А ось trick-or-treat – дитяча гелловінська забавка із перевдяганням та ходінням по хатах по солодощі, яка з’явилася лише у 50-хх роках ХХ сторіччя.

Міф 4. У солодощах може бути отрута чи небезпечні предмети. Ця міська легенда з’явилася у США у 1970-х роках після поодиноких злочинів, але масових випадків ніколи не було. Сьогодні солодощі мають заводське паковання, а батьки завше можуть перевірити пригощання, перш ніж дозволяти малечі його їсти.
Міф 5. «Гелловін розпочинався як конкурс маскарадних костюмів». Вбиратися у «страшні» костюми та вдягати відповідні маски вигадали кельти. Вони вірили, що в такий спосіб замаскуються, зіллються із духами, стануть непомітними для них, а отже, залишаться неушкодженими цієї ночі. Ще сьогодні можна почути думку, що, одягаючи костюм відьми, вампіра чи примари, можна привабити злих духів. Хоча все зовсім напаки.
Міф 6. Гелловін не можна святкувати християнам. Потрібне розуміння того, що це народне, розважальне свято, а не релігійний ритуал. У католицизмі Гелловін – просто переддень церковного свята День усіх святих.
Міф 7. Кажани та чорні кішки – символи зла, оскільки є супутниками демонів і відьом. У давнину чорні кішки навпаки вважалися такими, що охороняють будинок від злих духів. Міф про «демонічних» кішок з’явився у Середньовіччі через страх перед відьмами. А кажани більше символізують вампіризм.
Міф 8. На Гелловін відбувається відьомський шабаш. У фольклорі шабаші могли відбуватися у різні дні року, а зв’язок із Гелловіном вигадали пізніше у християнській Європі.