Танець як арт-терапія

Протанцюй це

31-12-2020 Здоров’я Здоров’я Психологія Спорт Психологія Спорт

Чи може танець допомогти розібратися з образами, які переслідують нас з дитинства? Позбавити від стресу і зняти затиски, прибрати тиски, в які ми самі себе уклали? Виявляється, що може. Розбираємося з цим питанням!

Що таке танцювальна терапія і чим вона відрізняється від простого танцю

Танець завжди був частиною природи людини ще з часів, коли наші предки ганялися за мамонтами і танцювали, випрошуючи у духів удачу. Люди висловлювали свої емоції через рухи. Вони були їх продовженням, яскравим, емоційним доповненням до слів. Тому що іноді слова не можуть висловити весь спектр емоцій і думок, які кружляють у шаленому хороводі в людській голові. Особливо, якщо трапилося щось не дуже гарне і залишило глибокий слід у психіці у вигляді травми, блоку або затиску. Саме тому його використовують як тілесно-орієнтовану психотерапію. Тілесно-орієнтована психотерапія – напрям психотерапії, що працює з проблемами і неврозами пацієнта через процедури тілесного контакту. Основна відмінність терапевтичного танцю від танцювальних напрямів – відсутність чіткої композиції, схеми, за якою потрібно будувати хореографію. Важлива не техніка, а емоції людини під час танцю. Те, що вона показує. Її історія, виражена через рухи. Деякі танцтерапевти використовують певні стилі танцю для роботи над проблемами (наприклад, фламенко), але частіше за все для цього використовуються модерн або контемпорари. Вони дозволяють вибудувати танець так, ніби людина розповідає свою особисту історію – навіть якщо рухи у всіх будуть одні й ті самі, кожен станцює їх по-своєму, пропустивши через себе емоції.

танец как телесно-ориентированная терапия

Завдання фахівця – вміти прочитати історію, яку розповідає клієнт, правильно. Він реагує на рухи, оцінює мову тіла, невербальну поведінку й емоційні вираження, щоб розробити заходи, спрямовані на задоволення специфічних потреб клієнта. Терапевт буде використовувати рух, аби допомогти клієнту досягти емоційної, когнітивної, фізичної та соціальної інтеграції. В результаті сеансів людина може позбутися стресу і навчитися управляти настроєм – це мінімальний ефект. Така терапія допомагає привести тіло до ладу, поліпшити фізичний стан. Людина починає почуватися впевненіше, піднімається самооцінка. Засноване на ідеї, що рух і емоція взаємопов’язані, це творче вираження виробляє навички спілкування для поліпшення стосунків і налагодження соціальних зв’язків у суспільстві. Рух допомагає розкривати різні аспекти особистості, з якими і буде працювати танцтерапевт для встановлення більш глибокого зв’язку в відновлювальній терапії. Тому у випадку з цією практикою бажано, щоб у ведучого була профільна освіта – психологія, а навички хореографа використовувалися як допоміжні. Простіший варіант використання танцю як терапії – creative dance, коли людина розвивається творчо через рух і танець. Це може бути частиною танцтерапії, яка сама по собі набагато ширша. В цьому випадку інструктор вчить танцювальним рухам, в той час як танцювальна терапія використовує рух для обробки емоційного чи поведінкового здоров’я. Хоча обидва можуть допомогти в розвитку почуття власної гідності, впевненості й усвідомленості, процес, за допомогою якого це відбувається, може сильно відрізнятися. У той час як терапевтичний танець фокусується на цілях руху, танцювальна терапія зазвичай фокусується на психосоціальних цілях або поведінковому втручанні. Якщо ви вирішите знайти фахівця з танцювальної терапії, наприклад, у Києві, то швидше за все знайдете змішані варіанти.

Читайте також

Як опанувати мистецтво терплячості під час війни: поради експертів

Перемога за Україною! Слава героям!

Інші переваги танцю

Фізичні

Заняття танцями покращують координацію і відчуття рівноваги, відчуття себе в просторі, розвивають гнучкість, зміцнюють м’язи всього тіла (і навіть найдрібніші) і його окремі системи (серцево-судинну і дихальну).

Психологічні та соціальні

Танець сам по собі може стати чудовими ліками від поганого настрою, стресу, втоми і невпевненості в собі. Він вчить слухати і чути своє тіло, його потреби і бажання. Нові руху змусять ваш мозок працювати в посиленому режимі й утворювати нові нейронні зв’язки. До речі, зв’язки утворюються не тільки в мозку, а й з іншими людьми. Якщо брати парні танці, ви вчитеся відчувати партнера: куди він поведе, чого він хоче від вас. Але найсильніше відчувати партнера вчить контактна імпровізація. В цьому випадку у вас немає конкретної завченої хореографії. У вас навіть немає рухів. Ви просто торкаєтеся один одного і починаєте рухатися під музику, не розриваючи тілесний контакт ані на секунду, просто точка дотику буде постійно змінюватися, переміщаючись по тілу слідом за рухом.

Коментар фахівця

Про свою любов до танцю і роботу з клієнтами розповідає Поліна Атаманенко, хореограф, режисер і танцювальний терапевт.

Так що якщо у вас поганий настрій, а погода за вікном явно не збирається балувати сонцем, отже, саме час йти на танці! Підписуйтесь на наш YouTube-канал і не пропускайте найкорисніші матеріали від Beauty HUB!

Читайте також

Почати з понеділка: вчимося виконувати новорічні обіцянки

З новим життям!

# терапия танцем, арт-терапия, танцедрухова терапія, Тілесно-орієнтована психотерапія, рухова терапія, танець як арт-терапія, танець як терапія, танцювальна психотерапія,

Додати в обране