Опитування понад десяти мільйонів американців і 40 тисяч британських домогосподарств показало, що задокументоване зростання тривожності, стресу й депресії з віком – пік якого припадає на середній вік, а потім йде на спад – можливо, зникло.
Згідно з дослідженням, опублікованим в журналі PLOS One дослідниками з університетів Великої Британії та США, середньостатистична 22-річна молода людина, швидше за все, буде нещаснішою за своїх батьків. Тобто покоління Z (зумери) виявилося нещаснішим за попередні та навіть за своїх батьків. Чому так?
Покоління Z, або зумери: хто це?
Покоління Z (Generation Z, «зумери») – термін, що застосовується для людей, які народилися, за різними класифікаціями, приблизно з середини 1990-х до початку 2010-х років (нижні межі дат народжень 1993-1995 роки, верхні межі 2008-2010 роки і навіть пізніше). Зазвичай людей покоління Z вважають дітьми покоління X (народилися між 1963-1975 роками, за іншими джерелами – з 1965-го по 1979 рік), рідше покоління Y (початок 1980-х – середина 1990-х років, міленіали).
Те, що минулі покоління називали «технологіями майбутнього», покоління Z вважає невіддільною частиною повсякденного життя. Саме це передусім відрізняє їх від покоління Y, позаяк дитинство других минуло ще до «технологічного буму».
Найнещасніше покоління: чому зумери так почуваються?
Історично дослідження показали, що щастя має тенденцію до зниження в середньому віці, зазвичай у віці 40 років, а потім знову зростає в старості.
Однак вчені в США і Великій Британії визначили, що психічне здоров’я покоління Z погіршується приблизно з 2014 року, і ця тенденція стала ще більш вираженою під час і після пандемії COVID-19.
На думку професора Девіда Бланчфлауера з Дартмутського коледжу в США (стаття у Independent), цей зсув не пов’язаний з тим, що люди середнього віку раптом стали більш життєрадісними. Навпаки, покоління Z набагато більше схильне до відчаю і тривоги, ніж попередні покоління у віці до 20 років.
Хоча дослідники не виокремили конкретну причину зниження рівня щастя в групі, вони відзначили ширші проблеми, такі як частіші пропуски школи, труднощі в навчанні та збільшення кількості молодих людей, які виходять з ринку праці через проблеми з психічним здоров’ям.
Вони також виявили, що молоді жінки мають гірший стан психічного здоров’я, ніж молоді чоловіки, що може бути пов’язано з вищим рівнем тривожності та депресії серед жінок.
На глобальному рівні тенденція до погіршення психічного здоров’я серед наймолодшого дорослого населення викликає не менше занепокоєння.
Дослідники з Дартмутського коледжу в Нью-Гемпширі та Університетського коледжу Лондона з 44 країн світу виявили, що 48% представників покоління Z схильні до ризику виникнення проблем з психічним здоров’ям.
Понад 13% осіб віком до 25 років назвали себе «стресовими» порівняно з 5,6% всіх інших учасників дослідження.
Дослідник щастя Мартін Хендрікс з Університету Еразма в Нідерландах сказав: «Сучасні молоді люди з дитинства проводять набагато більше часу перед екраном, ніж попередні покоління».
Як повідомляє NL Times, Хендрікс підозрює, що ця ключова відмінність від старших поколінь призвела до того, що молоді люди надмірно порівнюють себе з іншими в Інтернеті, що часто призводить до розчарування у собі та в житті загалом.
З 2008 року в розвинених країнах і країнах, що розвиваються, спостерігається U-подібна тенденція, згідно з якою щастя має тенденцію до зниження з дитинства і приблизно до 50 років, а потім знову зростає в старості, з відповідним «горбом нещастя» в середньому віці.
Але після опитування та подальшого аналізу даних майже двох мільйонів людей з 44 країн у рамках дослідження психічного здоров’я під назвою Global Minds дослідники виявили, що «горб нещастя» зник у всьому світі.
Натомість він був замінений на лінію, що поступово спадає, оскільки нещастя зменшується з віком.
Хоча результати були отримані на основі тисяч інтерв’ю за 30 років, команда застерігає, що їхнє дослідження спирається на самооцінку психічного здоров’я людей, яка може бути суб’єктивною і залежати від настрою, пам’яті або культурних відмінностей, коли мова йде про вираження своїх почуттів.
Відчуття щастя українців
Звісно, порівнювати життя американців та британців із життям в Україні під час війни було б несправедливо. На жаль, наша країна посіла 111 місце рейтингу щастя згідно з дослідженням World Happiness Report 2025 (2024 року – 105 місце). Всього у рейтингу 147 країн.
Останнє соціологічне дослідження «Ти як?» показало, що рівень задоволеності власним психологічним станом серед українців продовжує знижуватися: якщо у 2022 році він становив 41%, то на початок 2025 року впав до 36%.
Найпоширеніші емоції: високий рівень втоми, напруженості, страху та роздратування, безсилля, розчарування та відчай.
Основна причина та джерело – війна та пов’язані з нею виклики – залишаються основним джерелом психологічного напруження (78% опитаних). Серед інших проблем: 52% населення – фінансові складнощі, 47% – соціально-політична ситуація.
Найбільшими аспектами занепокоєння через війну залишаються безпека близьких (зростання до 74% у четвертій хвилі) та ризик для життя і можливість отримати травми (54%). Також частка респондентів, які хвилюються через втрату джерела доходу, становила 39%.
Останнім часом респонденти найчастіше відчували тривожність та напругу (58%), погіршення сну (50%), виснаженість (49%), поганий настрій (49%), емоційну нестабільність (45%) та роздратування чи злість (44%).
За даними ВООЗ, потреби у психосоціальній підтримці зростають, і зараз 68% українців відчувають погіршення свого ментального стану. 2024 року понад 500 тисяч пацієнтів отримали послуги з підтримки ментального здоровʼя у лікарів первинної медичної допомоги. Це вчетверо більше порівняно з 2023 роком.
Але українці також показують, що вони вміють справлятися зі стресом та негативними думками. І допомагає їм у цьому спілкування з друзями, сімʼя, перегляд фільмів, прослуховування музики та серфінг в Інтернеті.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Instagram та не пропускайте найкорисніші матеріали на Beauty HUB!
