У старовинній садибі дворянської сім’ї 5 серпня 1850 року народився на світ Анрі-Рене-Альбер-Гі де Мопассан. Мати хлопчика була близько знайома з Гюставом Флобером, і здається, ніби доля малюка Анрі-Рене була відома заздалегідь. Адже літературним наставником в майбутньому для Мопассана став сам Флобер, але хто б міг подумати, що талант юнака виявиться такий великий, і йому будуть наслідувати й захоплюватися такі великі письменники як О’Генрі, Лев Толстой, Іван Тургенєв, Антон Чехов, Сомерсет Моем і навіть Фрідріх Ніцше!
«Я з’явився в літературі, як метеор, і зникну, як блискавка», – говорив про себе новеліст.
Коли де Мопассан влаштувався працювати в Морське міністерство, де чесно відпрацював 10 років, література вже цілком захопила його розум і серце. Правда, всі спроби написати щось гідне закінчувалися розірваними на шматки аркушами паперу. У 1880 році Флобер побачив рукопис оповідання «Пампушка», яку він настійно рекомендував віддати в друк. Того ж року «Пампушка» була опублікована, світ побачив новий талант, а літературні критики не припиняли захоплюватися майстерній іронії в творі. Після була збірка «Вірші», звільнення з Морського міністерства і нова робота в газеті, завдяки якій письменник відвідав багато країн, накопичивши матеріалів на безліч творів вперед.
Сьогодні пропонуємо згадати найкращі цитати про життя, любов і самотність з творчості Гі де Мопассана.
Про кохання
***
Слова любові завжди однакові – все залежить від того, з чиїх вуст вони виходять.
***
Любов – це єдина радість у житті, але ми самі часто псуємо її, висуваючи занадто великі вимоги.
***
Щоб любов була справжньою, вона, як на мене, має перевернути серце, болісно скрутити нерви, спустошити мозок, вона має бути – як би висловитися? – сповнена небезпек, навіть жахлива, майже злочинна, майже святотатственна; вона має бути чимось на зразок зради; я хочу сказати, що вона має зневажати священні перепони, закони, братські зв’язки; коли любов спокійна, позбавлена небезпек, законна, хіба це справжня любов?
***
Ми любимо своїх матерів, майже не замислюючись про це, і не усвідомлюємо всієї глибини цієї любові, поки не розлучимося назавжди.
***
У серця є загадки, недоступні розуму.
Про життя
***
Життя – це гора. Підіймаючись, ти дивишся вгору, і ти щасливий, але тільки встиг піднятися на вершину, як вже починається спуск, а попереду – смерть. Підіймаєшся повільно, спускаєшся швидко.
***
Люди як книги: літери одні й ті ж, але зміст різний.
***
Не треба війни, не треба… Давайте-но краще працювати, мислити, шукати. Єдина справжня слава – це слава праці. Війна – доля варварів.
***
Наша пам’ять – світ більш досконалий, ніж Всесвіт: вона повертає в життя тих, кого вже немає на світі!
***
У нашому оці, як і у серця, є свої пристрасті і глибокі антипатії, в які ми часто буваємо присвячені, але все ж вони впливають на наш настрій таємно, нишком. Загальний стиль обстановки, гармонія меблів і стін безпосередньо впливають на нашу духовну природу, як лісове, гірське або морське повітря діє на природу фізичну.
***
Досягни того ж, чого й він. Зробися міністром, тоді і задирай ніс. А доти пом омовч.
***
Письменник може зробити тільки одне: чесно спостерігати правду життя і талановито зображати її; все інше – безсилі потуги старих ханжей.
***
Людина часто робить помилки. Більш того, вона все життя тільки й займається тим, що робить помилки.
Про самотність
***
Скільки смутку в цьому глибокому мовчанні кімнати, де ти живеш один!
***
Самотність згубна для тих, чия свідомість в невпинній роботі. Нам необхідно жити в оточенні людей, які мислять і висловлюють свої думки. Тривале усамітнення примушує нас населяти порожнечу примарами.
***
Найбільше страждаємо ми в житті від вічної самотності, і всі наші вчинки, всі старання спрямовані на те, щоб бігти від неї.
Підписуйтесь на наш Facebook і не пропускайте найкорисніші матеріали від Beauty HUB!