Ольга Шурова ─ дружина музиканта Дмитра Шурова та PR-директор групи Pianoбой. Ексклюзивно для Beauty HUB Оля розповіла про своє дозвілля і захоплення на карантині, плюси ізоляції, відносини зі спортом і харчуванням, домашню б’юти-рутину, секрети душевної рівноваги та плани на післякарантинне життя. А також ─ про свій новий стан і про те, чому іноді важливо сповільнюватися і прислухатися до себе справжнього.
– Олю, розкажіть, як карантин змінив ваше життя і життя вашої родини. Від чого довелося терміново відмовитися?
– Відмовитися довелося від головного в нашому житті ─ концертів. Хоча треба визнати, ми ─ щасливчики, нам вдалося провести великий концерт у Палаці спорту 8 березня, за три дні до карантину. За тиждень до концерту ми дізналися, що є ймовірність скасування, і страшно тряслися, оскільки під такі колосальні шоу підв’язано багато людей: одних музикантів на сцені близько 80 осіб ─ хор, оркестр, група. Не кажучи про технічну та інші сторони. Це сотні людей і серйозні бюджети. Але фортуна виявилася на нашому боці, і перший концерт туру «ХІСТОРІ» відбувся у всій красі й масштабності. На жаль, подальший тур цілком перенесено на осінь.
Pianoбой ─ це маленька, але незалежна компанія однодумців, кістяк якої ─ наша сім’я на чолі з Дімою. Так що все побудовано таким чином, що сім’я і Pianoбой ─ це одне ціле, тому все наше життя крутиться навколо групи і її життєдіяльності, яка зараз на стопі. А як сім’я ми живемо дуже скромно, у нас досить аскетичні потреби, тому карантин майже нічого і не змінив ─ хіба що помічниця по дому поки не приходить, обходимося своїми силами. А так навіть виїзд за продуктами в супермаркет раз на два тижні став пригодою: виявляється, можна забути, як водити машину!
– Мінуси самоізоляції ─ це наш спільний біль. Але є, як виявилося, і багато плюсів. Які переваги тимчасового ув’язнення особисто для вас?
– Ми стали набагато більше часу проводити вдома втрьох, що в цілому досить нехарактерно для нашої сім’ї: Діма багато гастролює, Лев знімається в кіно і розвиває свою власну групу, тому в звичайному житті ми бачимося не так щільно, кожен з нас має потребу в певній кількості самотності на день. Мені подобається, що хлопчики стали вимушено брати більше участі в приготуванні їжі, прибиранні та навіть сколотили пару ящиків для моїх посадок. Не те щоб це все їм було цікаво, але, безумовно, це зближує, та й вони стали трохи більше розуміти, яка ж це сізіфова праця ─ ведення домашнього господарства.
А ось особисто для мене в самоізоляції багато плюсів. До карантину ми роками жили життям, перенасиченим заходами, поїздками, спілкуванням, зйомками ─ в такому собі нескінченному калейдоскопі подій, коли ти постійно under pressure. А я з натури домосід і люблю усамітнення, самокопання і відлюдництво. Так що скажу чесно: сприймаю карантин як відпустку або канікули від звичного суєтного способу життя. Не знаю, скільки триватиме задоволення від такої різкої зміни парадигм, але поки що я ловлю кайф, попри на певні фінансові труднощі і невизначеність взагалі існування в майбутньому нашої діяльності як такої.
– Як минають ваші дні зараз? Чи вдається гармонійно організовувати роботу і відпочинок вдома?
– Особисто я зараз займаюся по суті тільки домашнім господарством і садівництвом ─ тими крихтами моєї безпосередньої діяльності, які зараз відбуваються, можна знехтувати. Для мене це не робота взагалі, я звикла до набагато більш жорстких графіків. На сьогодні нам не хочеться «рвати й метати», навпаки, є відчуття необхідності пригальмувати і відчути життя і себе в ньому. Тому як все минуле життя було в суєті і цейтноті. І ось настав час зупинитися й осмислити. Звичайно, нам пощастило, що ми застрягли на карантині в приватному будинку: тут набагато більше можливостей зберегти здоровий спосіб життя ─ катаємося на велосипедах, здійснюємо піші прогулянки, займаємося благоустроєм саду, хлопчики мають в будинку музичну студію, де можуть повноцінно займатися музикою. Так що нам гріх скаржитися.
Довелося повернутися до забутих занять: я пошила маски всім трьом, розібрали нарешті гори подарунків фанатів, накопичених за пару останніх турів. Так раділи і сміялися, які у Діми креативні шанувальники ─ багато жахливо кумедних і зворушливих подарунків: то келих з назвами пісень, то записна книжка у вигляді піаніно, то мило у вигляді клавіатури. Одних Діміних портретів кілька десятків, і всі досить талановиті. Хоч виставку роби!
– Судячи з ваших записів в Facebook за останній місяць, ви не на жарт захопилися садівництвом. Які ще справи для себе відкрили?
– Садівництвом я захопилася ще п’ять років тому. Але всі ці роки займалася їм епізодично, від випадку до випадку, через постійну робочу гонитву. По суті, я вчуся всьому, тому що я дитя кам’яних джунглів ─ виросла в міській п’ятиповерхівці, і про рослини не знала нічого. Вважаю, що квантово просунулася в цьому напряму за карантин. Зробила своїми руками альпійську пряно-ароматичну гірку, виростила розсаду різних квітів й овочів. Все це вперше, все це досить дивно для людини з моїм способом життя. Жодних нових занять для себе не відкрила. Відкрила новий стан. Точніше, дійшла до нього остаточно. Але в статті такі речі складно пояснити. Коли навколо так очищається повітря, що стає прозорою суть життя, і вона в дуже, ну ду-уже простих речах. Коли ти саджаєш крихітне зернятко і спостерігаєш, як воно випускає перші листочки. Коли твої близькі здорові, ви разом, і дорожче за це нічого й немає.
– Розкажіть про свій догляд зараз. Як підтримуєте красу в домашніх умовах, які beauty-процедури довелося освоїти самостійно?
– Я завжди була дуже незалежною дівчиною в плані догляду за собою. Мені пощастило, що у мене від природи чиста шкіра і густе кучеряве волосся. Мені потрібен був мінімум догляду, і я забезпечувала його собі сама. Завжди сама фарбувала волосся, робила необхідні маски. Вмію робити і самомасаж обличчя, і майже будь-яку зачіску. Чесно кажучи, я не дуже вдалий приклад, абсолютно не фанатею за доглядом за собою. Роблю як зазвичай рутинний мінімум: з ранку умивання, тонік, крем. Увечері те ж саме, раз на тиждень якась маска ─ домашня або професійна. Коли готую, люблю якимись оліями, які побачу, намазатися. Виноградне, лляне, сметана ─ що попадеться під руку. Обожнюю також скраб із зацукрованим медом, масочку з лушпиння огірків та іншу веселу нісенітницю. У 40 років я вперше потрапила до косметолога. Відтоді роблю раз на пів року біоревіталізацію, ось її в домашніх умовах не зробиш. Чекаю закінчення карантину ☺
– Чи змінилося ваше харчування на карантині? Хто у вашій родині зараз головний на кухні?
– О, ось що змінилося, так це харчування. За ці півтора місяця у мене жодного разу не було печії! З чим би це могло бути пов’язано? Ах так, я перестала харчуватися нерегулярно і в ресторанах. Головний на кухні у нас як на карантині, так і поза ним ─ я. Люблю готувати. Обожнюю кухні різних країн світу, люблю експериментувати і готувати «з ютюба». За освітою я культуролог, мені дуже цікаві різні культури і релігії, а кухня ─ це завжди трошки ключик до розуміння психології та душі народу.
– А зі спортом складається? Багатьом дуже непросто підтримувати фізичну форму, перебуваючи постійно вдома, де так багато спокус ─ полежати, подивитися серіали, заглянути в холодильник.
– Скажу так, мені пощастило, що я не люблю спортклуби. Мені до душі більш конструктивні види навантажень. Взимку сніжок покидати навколо будинку, влітку ─ сад. Накорячишся так, що швидше б дістатися до ліжка. Будь-який дачник-садівник-городник вам скаже, що фізично це великий і важкий труд, нехай і не спорт. А ще я взимку ходжу зі скандинавськими палицями, а влітку катаюсь на велосипеді та купаюся в озері. Любимо з сином пограти у фрисбі на березі. Живу в дуже красивій заповідній зоні, обожнюю кататися лісом і берегом озера. Мені потрібні зорові, нюхові, слухові враження під час «спорту». У залі мені нудно. Можливо, я вже перейшла на наступну стадію, просто «підтримувати форму» абсолютно нецікаво, на порядок денний вийшли інші цінності. Хочеться щось створювати. В цьому плані садівництво ─ ідеальний спорт, дозвілля, хобі та релігія.
– До речі, про серіали і книгах. Що цікавого вже встигли подивитися і почитати?
– Коли мені було 17 років, мій тато, книголюб і книжник, сказав: досить, припиняй, тобі треба менше читати. А я звикла слухатися батьків. Жартую, звичайно, але я зараз перебуваю в іншому стані. Це щось протилежне гонитві «більше прочитати книг, подивитися відеоуроків, послухати мотиваційних лекцій». Мені зовсім не хочеться нічого з цього.
Зараз я затихла, стиснулася до точки, зависла в невагомості, сповнилася, пішла в себе, знайшла себе ─ вірне підкреслити. Занадто багато в мене було напхане, занадто багато прочитано, переглянуто, прослухано і подумано. Зараз час переосмислення і гальмування. Час сповільнитися і прислухатися до себе справжнього. Я в ладах з собою, але тільки починаю по-справжньому розуміти, що я змінююся, і зараз у мене період антидосягнень в загальноприйнятому сенсі.
А з вічного можу переглядати серіали «Дживс і Вустер», «Типу щастя» і «Проповідник» скільки завгодно раз. Це про гумор і сатиру ─ від світлої до чорної-пречорної.
– У тому, докарантинному житті, ми всі так багато працювали, втомлювалися, емоційно виснажувалися і часто мріяли взяти паузу хоч на тиждень, щоб відновити внутрішні ресурси. Але коли ми на час випали з щоденної гонитви і буденних справ, виявилося, що сидіти за ґратами ─ таке собі задоволення. Тепер слухаємо поради психологів, як зберегти психічне здоров’я в умовах ізоляції та не з’їхати з глузду. А у вас є власний рецепт?
– Мені страшно соромно, але мені в ізоляції так прекрасно, як не було на кращих курортах. Можливо, просто я вже перебуваю в тому психологічному віці, коли навчаєшся радіти всьому. Зі мною таке почалося роки три тому. І стан погіршується. Просто ти бачиш красу і щастя в різних речах, але вони по силі ─ рівноцінні. Що сидіти на узбережжі Італії з аперолем в елегантній сукні, що упахавшись у себе в саду зі склянкою води і в брудних джинсах ─ захід сонця однаково гарний, якщо ти в ладу з собою. Щастя ─ воно в тобі, це банально, але це треба відчути. Ну і звичайно, головна умова душевної рівноваги ─ здоров’я і щастя близьких.
– Саме час поговорити про ваші улюблені види медитації. Що вас розслабляє?
– Обожнюю рагі Раві Шанкара. Обожнюю класичну музику ─ Баха, наприклад. Вино гарне. Ще дуже розслабляє не напружуватися ─ я цього вчуся, поки, щоправда, не надто просунулася. Ну і головне, мене розслабляє активне вирішення проблемного стану. Тобто попрацюєш над проблемою: проговориш конфлікт, зробиш зависле завдання, позбудешся непотрібних токсичних відносин ─ й одразу ж таке розслаблення!
– Уявімо, що вся ця історія з пандемією закінчилася, карантин зняли, вірус залишився в минулому, а ми всі знову вільні та сповнені планів на життя. Чим займетеся в першу чергу і більш глобально в найближчому майбутньому?
– Буду плисти за течією життя, вона розумна і вивезе туди, куди потрібно. Але взагалі я готова приймати нові форми існування, як показав карантин. І повністю знаходити себе в них. Так, в минулому житті я любила подорожувати світом, ходити на прем’єри кіно, відриватися на фестивалях і концертах. І, здавалося б, без цього життя немає. Але воно є. І воно не менш насичена, просто менш помітне оточенню. Я всім задоволена і зараз. Хоча не відмовлюся поїхати зі своїм сином на «Гластонберрі» наступного року.
– І наостанок, як би ви порадили нашим читачам провести час карантину, що залишився, з користю? На що витратити цю тимчасову паузу?
– Давати поради ─ найбільш непотрібне заняття. Кожен з нас перебуває на своєму етапі і рівні, і кожен з нас розумний настільки, аби зрозуміти і почути себе самого. Та й користь ми всі розуміємо по-різному. Для мене важливо потрапляти в резонанс з життям і його обставинами, важливо відчувати життя кожною клітиною тут і зараз. Завжди добре і корисно буває познайомитися з собою справжнім. А раптом виявиться, що кар’єру HR в міжнародній компанії ви з радістю поміняли б на життя в селі, де ви не залежите ні від кого, крім себе. Раптом ось цей успішний успіх і недосяжні досягнення – це цілковитий пшик, і ваша сіль – у кардинально іншому? Бажаю всім знайти своє місце і бути там щасливими на повну котушку.
Підписуйтесь на наш Facebook і не пропускайте найкорисніші матеріали від Beauty HUB!