Пілінги: класифікація та особливості застосування

Пілінг – одна з найбільш часто виконуваних маніпуляцій у сфері естетичної медицини та косметології. Популярність цього методу впливу пов’язана з можливістю швидкого отримання естетичного ефекту, а також із відносною ясністю і зрозумілістю механізму дії процедури.

Як відомо, термін «пілінг» походить від англійського «to peel» – «очищати» – і прийнятий для позначення процесу відлущування верхнього шару епідермісу. За допомогою цієї процедури вирішується безліч косметологічних проблем.

Процедура пілінгу не обмежується тільки ексфоліацією рогового шару шкіри, по глибині впливу.

Основні ефекти:

•   вирівнювання текстури та кольору шкіри;
•   очищення й скорочення пор;
•   регуляція кератинізації;
•   стимуляція репаративних процесів.

Додаткові ефекти:

•   стимуляція синтезу еластину та колагену;
•   ліфтинг шкіри;
•   поліпшення мікроциркуляції;
•   лімфодренаж.

Ефект пілінгу залежить від безлічі різних факторів. І завдання фахівця – навчитися використовувати ці чинники на користь, віртуозно прогнозуючи й моделюючи ефект процедури. Тож які бувають пілінги?

Класифікація пілінгів

За агентом, що викликає ефект відлущування

Механічний (скраб, броссаж, мікродермабразія, дермабразія). До домашніх процедур механічного пілінгу належить використання мікрокристалічних скрабів і масок-плівок. У косметологічних салонах проводиться броссаж, мікродермабразія, дермабразія.

Мікродермабразія проводиться за допомогою спеціального пристрою. Під сильним штучно створеним тиском відбувається розпорошення мікроскопічних кристалів діючої речовини, які врізаються у шкіру. У сучасних пристроях можуть застосовуватися кристали оксиду алюмінію або оксиду магнію, солі, харчової соди, порошки фруктових кісточок. Процедура супроводжується больовими відчуттями, тому вимагає місцевого знеболювання. Метод належить до серединного способу, підходить для проблемної шкіри.

Дермабразія являє собою пошарове шліфування шкіри спеціальним пристроєм – фрезою. За глибиною впливу належить до серединних і глибоких пілінгів, здійснюється тільки в осінньо-зимовий період у спеціалізованих клініках. Для процедури потрібне місцеве або загальне знеболювання, відновний період становить від 7 до 10 днів.

Хімічний (кислотний і лужний). Здійснюється розчинами різних кислот (АНА – альфа-гідроксильні, фруктові, саліцилова, трихлороцтової, ретиноєва, фенол) у різних концентраціях. Зміст хімічних складів розраховується індивідуально в залежності від типу шкіри та поставлених завдань. На попередньо підготовлену шкіру наносять склад для пілінгу, через кілька хвилин його нейтралізують. При цьому ороговілі клітини епідермісу розчиняються, відбувається стимуляція утворення нових здорових клітин, еластину та колагену.

Біологічний (ферментативний або ензимний). Делікатний і разом з тим ефективний вид пілінгу. Високі концентрації протеолітичних ферментів (трипсин, хімотрипсин, папаїн) сприяють злущуванню.

Апаратний (ультразвуковий, лазерний, радіохвильовий)

Ультразвуковий пілінг виконують за допомогою приладів, що генерують ультразвук певної частоти. Протягом 10 хвилин відбувається глибоке очищення шкіри від ороговілих частинок, виводяться продукти життєдіяльності потових і сальних залоз, залишки макіяжу, посилюється кровообіг.

Лазерний і радіохвильовий пілінги називають ще глибоким шліфуванням. Проникаючи в зовнішні шари шкіри, лазерний промінь або радіохвиля високої частоти безконтактно впливає на клітини, буквально виробляє їх випарювання (абляція), виключаючи при цьому проникнення тепла у тканини поруч, що повністю прибирає ризик виникнення рубців, тяжів та інших ускладнень. Виконується тільки в амбулаторних умовах.

За формою

Хімічні пілінги можуть бути представлені у формі крему, гелю, розчину, маски.

За часом впливу

Одномоментний (проводиться за одну процедуру).

Вимагає повторення (проводиться шляхом проведення декількох процедур).

За глибиною ушкодження шкіри

Поверхневий – застосовується для оздоровлення проблемної жирної шкіри, лікування вугрової висипки й звуження пор, а також для виправлення незначних вікових дефектів шкіри. При виражених ознаках старіння поверхневих процедур буде недостатньо.

Серединний – рекомендується для корекції значних вікових ознак – складок шкіри, зморшок, розтяжок або для усунення слідів від акне. Може також використовуватися в якості підготовчої процедури перед естетичної операцією.

Глибокий – агресивна процедура, здійснюється тільки в умовах стаціонару під загальним або місцевим наркозом. Рекомендується для усунення глибоких зморшок, підтяжки шкіри у ділянці підборіддя. Ризик ускладнень при глибокому пілінгу найвищий.

Що стосується глибини пошкодження шкіри при пілінгу, сьогодні існує як мінімум два її трактування.

Варіант 1.

Поверхневий пілінг зачіпає тільки роговий шар.

Серединний пілінг пошкоджує шари живих клітин епідермісу, але не зачіпає базальну мембрану.

Глибокий пілінг руйнує базальну мембрану.

Варіант 2.

Поверхневий пілінг – відлущування в межах всього епідермісу, але без руйнування базальної мембрани

Серединний – до сосочкового шару дерми.

Глибокий – до сітчастого шару дерми.

Перший варіант дозволяє, виходячи з глибини пошкодження шкіри, прогнозувати можливі побічні ефекти й відповідно до цього коригувати передпілінгову підготовку та постпілінгову реабілітацію.

Підготовка до процедури та реабілітація

Процедура пілінгу, як правило, супроводжується етапами передпілінгової підготовки та постпілінгової реабілітації.

Підготовка до пілінгу обов’язково починається з попередньої консультації, в ході якої фахівець завчасно обговорює з пацієнтом перелік необхідних питань. Обсяг заходів для підготовки до процедури залежить від глибини пошкодження.

Поверхневий пілінг не вимагає спеціальної підготовки.

Перед серединним пілінгом бажано провести 1-2 поверхневі процедури / або призначити для застосування в домашніх умовах препарати, які вирівнюють роговий шар. Пацієнтам із високим ризиком гіперпігментації необхідно використовувати креми, які блокують синтез меланіну, як мінімум за 2 тижні до передбачуваної процедури пілінгу.

Підготовка до глибокого пілінгу на додаток до перерахованого може містити застосування противірусних препаратів, особливо у пацієнтів із частими загостреннями герпетичної інфекції.

Догляду за шкірою після пілінгу необхідно надавати особливу увагу. Він може не тільки звести нанівець виниклі побічні ефекти й ускладнення, а й підвищити ефективність процедури. Постпілінговий догляд спрямований на полегшення перебігу періоду відновлення шкіри, профілактику та корекцію ускладнень. Обсяг і характер цих заходів залежить від технології, глибини впливу пілінгу, індивідуальної реакції пацієнта на процедуру та її наслідки.

Пілінг в межах рогового шару не вимагає реабілітації. Можливий дискомфорт в результаті тимчасового зневоднення епідермісу коригується використанням зволожуючих засобів.

Пілінг, що зачіпає живі клітини епідермісу, по-перше, супроводжується більш вираженим лущенням, зневодненням епідермісу, по-друге, підвищує ризик формування гіперпігментації. Тому після такого пілінгу обов’язковим є використання сонцезахисного засобу широкого спектра дії, що містить як хімічні, так і механічні фільтри, й препарату, зволожуючого й стимулюючого репаративні процеси.

Пілінг, що супроводжується руйнуванням базальної мембрани, вимагає підвищеної уваги фахівця, оскільки в результаті пошкодження в шкірі відбуваються різні зміни, в тому числі і незворотні. Крім вищеперерахованих засобів, у таких випадках індивідуально вирішується питання про необхідність застосування в постпілінговий період антибактеріальних, противірусних та протизапальних засобів, інтенсивних процедур, що поліпшують обмінні процеси та стимулюючих відновлення шкіри. Сонцезахисні й блокуючі синтез меланіну засоби застосовуються в таких випадках протягом 6 і більше місяців після пілінгу.

Найбільш безпечний період проведення пілінгів в середній смузі – з жовтня по березень. Однак необхідно враховувати, що і в цей час існує небезпека розвитку гіперпігментації в результаті відвідування солярію, поїздки на гірськолижний курорт або в країни зі сталою сонячною погодою. Втім, сучасні комбіновані препарати для пілінгів містять компоненти, що перешкоджають розвитку гіперпігментації, тому при дотриманні правил фахівцем і пацієнтом можливе проведення поверхневого пілінгу цілий рік, а серединного – з вересня по травень. Ризик порушень пігментації при глибокому пілінгу зберігається протягом 12 місяців із моменту проведення пілінгу. Тому оптимальний період проведення глибокого відлущування – з листопада по лютий.

Для моделювання бажаних ефектів пілінгу грамотний фахівець користується різними способами – наприклад, це може бути зміна концентрації препарату, комбінування активних інгредієнтів у різних поєднаннях, комбінації різних пілінгів, оклюзійні технології, зміна експозиції. Але в будь-якому випадку важливо пам’ятати про безпеку процедури та мінімізації ризиків і ускладнень. Для цього слід дуже уважно ставитися до вибору методики для конкретного пацієнта з урахуванням показань і протипоказань до проведення процедури.

За матеріалами книги Наталії Полонської «Пілінги. Ключ до розуміння»