Існує притча про двох собак і дзеркальну кімнату. Одна собака, увійшовши до кімнати, загарчала й вибігла звідти розлюченою. Інша собака увійшла й через деякий час вибігла, радісно виляючи хвостом. Жінка, що спостерігала за цим, зацікавилася, чому кімната так по-різному вплинула на собак, увійшла туди й побачила, що стінами в цій кімнаті служать дзеркала.
Світ − це наше дзеркало. Насупитеся − все навколо буде сірим, засмієтеся − побачите, скільки навколо вас кольорових барв. Вибір завжди за нами. Тому перед нами постає найважливіше завдання − навчитися ефективно управляти своїми емоціями.
Головний мозок влаштований так, що він завжди віддає пріоритет емоціям. Все, що ми бачимо, чуємо, нюхаємо й помічаємо, стає електричними сигналами, які передаються від клітини до клітини до тих пір, поки не досягають нашого мозку. На цьому шляху імпульси проходять через лімбічну систему − зону, в якій, крім усього іншого, формуються емоції. Тому перед тим як в дію вступає наше раціональне мислення, ми оцінюємо те, що відбувається з емоційної точки зору. Ніхто з нас не може контролювати цю частину процесу. Але ми здатні контролювати думки, що виникають після появи емоції, й саме від нас залежить, як ми будемо реагувати на цю емоцію. Саме зв’язок між емоційною та раціональною зонами мозку є джерелом емоційного інтелекту (EQ).
Емоційний інтелект лежить в основі безлічі найважливіших навичок, він впливає майже на все, що ми робимо або говоримо кожен день. EQ важливий для досягнення успіху, від нього залежить близько 60% результату будь-якої виконуваної роботи.
Є цікавий феномен: люди з найвищим показником IQ мають перевагу над людьми із середнім IQ лише в 20% випадків, у той час як люди з середнім IQ мають більше шансів на успіх у 70% випадків у порівнянні з людьми з високим IQ. Такий стан справ завдав значного удару по поданнях про важливість коефіцієнта IQ, що раніше вважався основним джерелом успіху. Якщо розібратися, то IQ − це здатність до навчання, що залишається незмінною, хоч в 10, хоч у 60 років. Навпаки, EQ − це гнучка навичка, якій можна навчитися. Незважаючи на те, що деякі люди від природи мають більш високим емоційний інтелект, ніж інші, його рівень можна підвищити.
Існує чотири навички емоційного інтелекту, які можна розбити на дві пари:
- внутрішньоособистісна компетентність (самосприйняття й управління собою);
- міжособистісна компетентність (соціальна сприйнятливість і управління відносинами).
Внутрішньоособистісна компетентність − це розуміння своїх емоцій і управління своєю поведінкою. Якщо ви володієте високим самосприйняттям, то ви частіше використовуєте свої сильні риси для вирішення робочих питань і не дозволяєте емоціям утримувати вас.
Міжособистісна компетентність − це здатність точно вловлювати емоції інших людей і розуміти, що насправді з ними відбувається.
Як же управляти своїми емоціями, якщо це необхідно?
Найголовніший рецепт настільки простий, що більшість не вірить у його ефективність: щоб зняти непотрібну емоцію, необхідно прибрати «неправильне обличчя», поправити очі й губи. Головне − зробити це відразу, поки емоція ще не «розкрутилася». Якщо ви це вмієте робити – напруження емоції відразу спаде. Якщо для вас це важко − тренуйте навик спокійної присутності.
Спокійна присутність − вміння бути в реальності, це припинення всіх емоцій, страхів у критичній ситуації. У стані спокійної присутності людина спостерігає (чітко бачить, чує й відчуває) все, що відбувається тут і зараз. Те, що відбувається не чіпляє спостерігача душевно, а сприймається ним як послідовність фактів, які можна просто констатувати.
Ще одна дуже ефективна техніка управління емоціями, що практично миттєво змінює емоційний стан − це дихання. Якщо вам потрібно заспокоїтися, почніть робити спокійні вдихи і видихи.
Про інші техніки управління своїми емоціями, а їх чимало, ви можете дізнатися на тренінгу «Я й мої емоції: придушувати або проживати?»
Важливо пам’ятати одне цінне правило: людина сама вибирає, бути їй рабом своїх емоцій або їх повелителем.
Підписуйтесь на наш YouTube-канал і не пропускайте найкорисніші матеріали від Beauty HUB!