День святого Валентина, або свято закоханих, – час, коли віддається шана найбільш таємничому і прекрасному почуттю у нашому світі. Любовними одами і подіями, спровокованими пристрастю до протилежної статі, просякнута практично уся історія людства. Відповідно свято, яке знаменує кохання, також завжди мало місце у наших календарях, проте у різних варіантах. І з’явилося воно набагато раніше, аніж говорить нам популярна легенда про святого Валентина.
Коли зародилась традиція святкувати кохання
- За багатьма даними та речовими доказами початок святу Валентина поклала стародавня традиція Луперкалії – язичницьке свято родючості і плодовитості. У середині лютого, з 13-го по 15-те число, у давнину наші предки влаштовували ритуали, які мали б сприяти родючості та плодовитості земель, а також збагачувати сім’ї і обдаровувати жінок дітьми. Основа свята, жертвоприношення тварин і містичні ритуали завжди продовжувалися романтичними сценами. Відтак, чоловіки привселюдно дарували ласки своїм жінкам – цілували і пестили. За віруваннями наших предків подібні ритуали, проведені саме в цей час, допомагали зберігати злагоду в родинах, виношувати та народжувати здорових дітей і таким чином продовжувати рід. На думку деяких експертів, традиції свята Луперкалії і лежать у витоках Дня закоханих.
- Більш подібне свято до сучасного Дня святого Валентина зародилося вже у Стародавньому Римі. Древня цивілізація віддавала велику пошану богині Юноні, вважаючи її уособленням ідеальної дружини та матері, а також покровителькою кохання і щасливих шлюбів. Власне 14 лютого – не виключено, що як продовження традиції Луперкалій – римляни ознаменували днем Юнони. Тобто днем кохання, щасливого укладання сімей і вдалого материнства. У цей день незаміжні дівчата і хлопці влаштовували гуляння, або щось на кшталт сучасних вечірок із танцями і залицяннями. Ідучи на святкування молоді, люди плекали надії, що богиня допоможе знайти їм свою пару і побудувати щасливе сімейне життя. Вірування у богів відтоді пішли у небуття, а традиція ходити на побачення і вкладати у день особливу романтичну енергетику залишилася з нами до сьогодні.
- З появою християнства ритуали та язичницькі вірування помалу почали забуватись. Проте вірити, що у світі є вищі сили, які допомагають знайти кохання, ми, здається, не перестанемо ніколи. Тож на перший план почали виходити біблійні історії мучеників і святих. Згідно з багатьма легендами, сучасним традиціям і власне назві дня закоханих – День святого Валентина – ми повинні завдячувати католицькому священику. Суть легенди полягає у тому, що у 269 році римський імператор Клавдій прагнув завоювати світ, але для здійснення цього задуму армії не вистачало воїнів. Правитель був впевнений у тому, що виною всьому – сімейне життя, на яке солдати витрачають багато часу, і жінки, що відмовляють чоловіків служити в армії. Клавдій II видав указ про заборону одруження під час військової служби. Всупереч указу молодий священик Валентин нібито таємно вінчав закоханих. Також він допомагав їм писати записки з теплими словами та передавати любовні послання – перші валентинки. За непослух Валентина було засуджено до смертної кари. Коли він сидів у в’язниці і очікував на виконання вироку, нібито закохався у сліпу дочку тюремника Юлію і зцілив її. Перед стратою він залишив коханій прощальне послання і підписався як «Твій Валентин». Сталася ця історія за деякими даними також 14 лютого.
Саме з цим періодом пов’язують і появу сучасного Дня всіх закоханих і звичай дарувати валентинки та обмінюватися подарунками.
Підписуйтесь на наш YouTube-канал і не пропускайте найкорисніші матеріали від Beauty HUB!