Даніїл Прибильський, парфумерний експерт і блогер
Парфумерія — це справжнє мистецтво, яке кожен із нас бачить по-своєму. Аромати, як і картини, можуть розповідати не тільки історії про чарівні та дорогоцінні квіти, які збирають на світанку в Грасі, а й про ніч, містику і навіть про небезпечні спокуси, що ховаються у темряві. І саме такі парфуми — найкраще завершення гелловінського образу.
Tom Ford, Black Orchid
Класика 2000-х, аромат, що заполонив усі нічні клуби світу густим, солодко-чорним шлейфом. Для бренду Tom Ford спеціально вивели новий сорт орхідей — глибокого чорного кольору. Ці чорні квіти дуже схожі на ті, що розквітають у холодному підземеллі. Black Orchid — це густий аромат чорного трюфеля, пачулі та шоколаду, який перетворюється на щось потойбічне. Він пахне, як десерт із чорної смородини, який ти їси при свічках — і раптом прокидаєшся у вологому кам’яному склепі. Так пахла б Венздей Адамс або готичні стрічки Тіма Бьортона.
BeauFort London, Acrasia
Acrasia — це не просто аромат, це відьомський еліксир. У ньому бринить осад з червоного вина, попіл троянд і темні прянощі, змішані в отруйне любовне зілля. Він нагадує чаклунку, яка живе у лісі, далеко від людей, і кожної повні варить свої аромати у мідному казані. Її руки пахнуть димом і лавром, її подих — медом і полином. Загалом раджу придивитись до всіх ароматів цього англійського бренду. Ви знайдете і русалок в ароматі Fathom V, і навіть піратів у корабельних битвах у Tonnerre.
Serge Lutens, La Vierge de Fer
Залізна діва — один із найтемніших шедеврів Сержа Лютанса. Але це не про Жанну ДʼАрк і не про святу лицарку. Це про холодний метал, що стискає тіло. Про саркофаг, усередині якого пахне грушею, отруйними ліліями та крижаним страхом. Хромовані леза блищать, немов дзеркала, а на них повільно стікає блискучий сік — солодкий і отруйний водночас. У цьому ароматі немає людяності, лише холодна краса і тиша після болю.
Tauer Perfumes, L’Air du Désert Marocain
Фараонська гробниця, що пахне пилом і розпеченим піском. Це запах стародавніх стін, у яких досі звучить шепіт мумій. Сухі спеції, смоли та легендарний «кіфі» — суміш, за допомогою якої єгиптяни спілкувались із богами. L’Air du Désert Marocain пахне так, ніби ти ступаєш по пісках під нічним небом Каїра, а десь під землею, під твоїми ногами, давно спить велична вічність.
Tiziana Terenzi, Laudano Nero
Якщо б Франкенштейн мав парфум, це був би Laudano Nero. У ньому живе холодна лють і трагізм істоти, зшитої з різних тіл і почуттів. Аромат диму, полину, алкоголю та ладану. Він пахне попелом після блискавки, як суміш життя й смерті, божевілля й самотності. Це аромат монстра, який навчився відчувати.
Francesca Bianchi, The Lover’s Tale
У цьому ароматі — історія пристрасті, що межує з безумством. Тепла шкіра, квіткова пудра, солодкий абрикос, тілесний мускус і тютюн. Це запах любові на сіновалі, яка не знає меж: спершу вона солодка, потім — задушлива. The Lover’s Tale — як сцена з фільму, де палке кохання перетворюється на фатальну трагічну одержимість.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Instagram та не пропускайте найкорисніші матеріали на Beauty HUB!