Тіло — точка опори: Юлія Богдан про вплив руху, дихання та балансу на наш стан

Будь-яка фізична активність перемикає увагу з голови (де ми постійно обробляємо великі обсяги інформації, щось згадуємо, аналізуємо з минулого або переживаємо за ще нереалізоване майбутнє) на тіло, яке допомагає через усі сенсорні органи повертатися в реальність, відчувати себе цілісним, більш зібраним, сконцентрованим. А це, своєю чергою, покращує роботу нервової системи, біохімії тіла і, як наслідок сну, відновлення й заспокоєння.

Юлія Богдан, фітнес-тренерка та співзасновниця фітнес-застосунку Wowbody

Практики, які заспокоюють нервову систему

Поки ми відпочиваємо, мозок продовжує працювати, але на інших хвилях. І для нього дуже важливо переключатися протягом дня з однієї ділянки, яка відповідає за збудження, на інші. 

Тож які вправи допомагають нам заспокоїтися та увімкнути режим розслаблення? 

Практика дихання для розслаблення

Під час усвідомленого дихання активується парасимпатична гілка нервової системи. 

Взагалі нервова система має два основні режими: симпатичний (стрес/борись або тікай) та парасимпатичний (відпочинок і відновлення). Тоді під час дихання ми стимулюємо блукаючий нерв, який передає сигнал у мозок і стимулює розслаблення. Увага наче згортається ззовні всередину. 

До речі, той самий блукаючий нерв стимулюється під час прийому їжі. Саме тому, коли сильний стрес і ми нервуємо, то починаємо щось їсти. Це автоматична програма активації парасимпатики й заспокоєння.

Практика медитації для розслаблення

Практика – медитація на усвідомлення в дії. Коли ми переключаємо свою увагу на дію, яку зараз робимо: це може бути миття посуду, малювання, ходьба, біг. Ми згортаємо концентрацію на один процес, який повертає нас у тут і зараз. 

Це стимулює фронтальні ділянки мозку (неокортекс), який відповідає за прийняття рішення, аналіз. А ось лімбічна система, що відповідає більше за емоції – відходить на другий план. Ми заспокоюємося і можемо приймати рішення з більш зібраного стану.

Повільна йога, нідра йога, шавасана – це також практики, які згортають увагу із зовні на тіло й допомагають розслабитися. 

Баланс тіла й душі

Тут можуть бути різні поєднання. Адже це більше залежить від психотипу людини, її стану на зараз. 

Наприклад, якщо ви за своєю природою повільні, надаєте перевагу повільним видам фізичної активності: йога, розтяжка, то скоріш за все, вам для балансу треба щось динамічне, силове. Бо саме це буде давати енергію, заряд, вихід у нові можливості свого тіла й особистості. Бо розвиток не там, де вам комфортно, що ви й так вмієте дуже класно робити, а там, де є трошки зусиль. Тоді ми розвиваємо баланс. 

Наприклад, якщо ви любите повільні тренування, вам складно на щось наважитися, щось почати (у йозі це називається забагато енергії (гуни) тамасу (інертність, ліність, нерішучість), тоді всередині буде наче чогось не вистачати. І хотів би бути більш активним, але нема напрацювань. Через тіло ми піднімаємо протилежну енергію (раджас), тобто необхідні силові вправи або на витривалість. І тоді в тілі це також проявляється на біохімії. Зʼявляється більше мʼязів, внутрішньої сили, кортизолу.

До речі, цей гормон не такий поганий, як про нього всі говорять. Кортизол нам також необхідний, бо саме він пробуджує тіло вранці, це гормон адаптації до нових умов, підтримує концентрацію та увагу, активність. Тож із часом ви помічаєте, що стали сміливіші, більш динамічні. І дійсно покращився баланс між внутрішніми «хочу» і «можу».

І так само про людей активних, які не вміють і зовсім не розуміють, для чого відпочивати. Розтяжка, йога, дихання – це скучно, нецікаво. Треба постійно кудись бігти, щось робити. І ось тут для балансу треба вчитися сповільнюватись, прислухатися до потреб тіла, до своїх бажань. Бо дуже часто люди із цим психотипом живуть на дефіциті енергії, і з часом це може призвести до вигорання й депресії. 

Тож йога, медитації, розтяжка – це не просто рекомендація. Це необхідність для балансу та відновлення.

І, звичайно, рівновага та баланс наших буденних активностей дуже сильно впливають на нервову систему й на сон. Якщо тіло отримує достатньо руху, то всі тканини, клітини мають доступ до крові, кисню, поживних речовин. Мозок вміє переключатися з робочих задач, новин, подій на стан тут і зараз, з активності на відпочинок – ми спроможні регулювати свої стани, настрій, і в цілому фізичне та психічне здоровʼя. Бо в нашому тілі все повʼязано. 

Наші думки, дії, впливають на наш фізичний стан, на кількість енергії, мотивацію, бажання. І навпаки, стан нашого тіла (погане поверхневе дихання, напруження в мʼязах, болі, погана робота органів травлення) впливають на емоції та психічний стан у цілому.

З особистого досвіду: практики розслаблення Юлії Богдан

Я, наприклад, людина з професійного спорту. З дитинства займалася художньою гімнастикою, тому для мене повільні, спокійні заняття за типом йоги, пілатесу, медитації були взагалі незрозумілі, нудні та нецікаві. Гарно навантажитися, спітніти, покачати прес – так, а сидіти й дихати 20 хвилин або в якійсь йогівській асані – точно не для мене. 

Але із часом я почала помічати, що в стресових ситуаціях завмираю, не дихаю, не вмію виводити емоції через тіло. У моєму житті багато активності, руху, але я зовсім не вмію відпочивати, розслаблятися, навіть на відпочинку. 

І тоді я почала досліджувати різні практики, види йоги, медитації. На місяць навіть поїхала в Індію на курс для вчителів йоги, де ми щодня займалися. І тепер це частина моєї рутини. 

Щоранку я роблю коротке налаштування. Щоб посилити звʼязок зі своїм тілом (з початку повномасштабної в своєму інста проводжу такі практики безкоштовно для всіх, щоб допомагати собі відновлюватися). Зазвичай це дихальні вправи, самомасаж, асани. 

Коли я десь в кабінеті лікаря на процедурі або переживаю перед якоюсь важливою подією, то роблю коротку медитацію, сканую своє тіло, визначаю емоції, свій стан і через дихання і балансування нервової системи допомагаю бути в більш зібраному настрої, щоб не втрачати енергії на зайві переживання і думки. 

Практики допомагають мені бути в моменті, бути більш свідомою, відслідковувати механічні дії або емоції і, як наслідок, приймати рішення з більш цілісного стану.

У підсумку

Тож практики, тренування зараз – це не просто про зовнішню форму і гарну фігуру, це інструмент витримки в цей дуже непростий період життя. 

Я сама щодня домовляюся з собою зробити хоч трішки, бо мотивація, саме справжня, зсередини, з’являється під час тренування. 

Завжди на практиках прошу оцінити свій стан до заняття і після, щоб побачити й відчути, наскільки змінилося відчуття себе, з’явилося більше енергії, рівноваги. І це зараз підтримує та дає сили жити й рухатися далі. 

Підписуйтесь на нашу сторінку в Instagram та не пропускайте найкорисніші матеріали на Beauty HUB!

читайте також
Читайте також