Я – жінка-система. І мені це подобається, тому що система в моєму житті – це не клітка, а фундамент, який дозволяє мені жити в балансі. Це історія не про обмеження, а про свободу жити так, як насправді хочеться. До усвідомлення цього потрібно було дійти, і цьому передувала довга робота над собою.
Якщо чесно, я з самого дитинства звикла до дисципліни і чіткого розпорядку дня. Тим паче в дитинстві та юності я досить серйозно займалася спортом, і тоді взагалі день був дуже чітко поділено на блоки: тренування, навчання, хатня робота, сон.
Головна відмінність полягає в тому, що тоді я жила в системі, яку для мене побудували інші: батьки, школа тощо. А зараз я сама можу організовувати своє життя так, аби відчувати себе щасливою людиною, поєднувати кілька соціальних ролей (CEO великої компанії, багатодітна мати, закохана і кохана жінка тощо) і залишатися в балансі.
Про керування часом і мотивацію
Тайм-менеджмент – це не вибір програми для складання розкладу і не система покарань себе за «невиконання плану». Раціональне керування часом як ресурсом починається з визначення стратегічних цілей і шляхів їх досягнення.
Дуже важливо розуміти, яке завдання вирішує та чи інша дія, а не просто «бігти, тому що всі біжать». Це найважливіше і найскладніше. Прийняти себе, почути себе, зрозуміти, чого тобі насправді хочеться. Всі ми різні – і нас роблять щасливими абсолютно різні речі. Саме тому сліпе копіювання чужого досвіду рідко призводять до гарних результатів. Хтось встає о 5 ранку і поєднує 4 роботи. І в нього ще залишаються сили на «тусовки» вечорами. Але це не означає, що всі так можуть. І це не означає, що всім це потрібно.
Почніть з того, що поміркуйте про те, яким ви хочете бачити своє життя. Скільки ви готові віддавати роботі? Вам комфортніше працювати в офісі або шукати роботу на дому? Як ви розподіляєте хатні обов’язки? Що потрібно особисто вам – спорт, вивчення мов, робота з психологом. Обов’язково напишіть усе це. У цьому немає жодної магії. Це не про загадування бажань. Але повірте, світ не зможе вам нічого дати, поки ви самі не визначите, чого ви, власне, від світу, життя і себе хочете.
Звичайно, на шляху все може змінюватися, але загальні цілі потрібно намічати: на рік і на сезон. Бо щастя й успіх не схожі на раптовий виграш в лотерею, вони складаються з тисяч маленьких кроків, іноді простих рутинних дій, які ви робите щодня.
Отже, логіка така.
1. Визначаємо стратегічні цілі для себе особисто й окремо для кожної своєї соціальної ролі. Важливо: спираємося не на то, «як прийнято», а на те, як хочеться жити саме вам. Правил немає. Їх створюєте ви самі.
2. Визначаємо шляхи досягнення цілей. Розбиваємо надзавдання на реальні блоки. Наприклад, завдання «хочу отримати нову професію графічного дизайнера і працювати на дому» трансформуємо на «навчання», «формування портфоліо», «пошук перших клієнтів» тощо. Тобто не просто мріємо, а складаємо план.
3. Визначаємо, що вже зараз ми можемо робити для досягнення мети і додаємо це до щоденного графіку. Наприклад, мінімум годину на день або кілька годин на тиждень присвячуємо придбанню нового професійного досвіду.
Важливо все це фіксувати письмово. І, звичайно, працювати над самодисципліною. До речі, питання «ліні» або «відсутність дисципліни» практично не виникає, якщо у вас є нормальна внутрішня мотивація. А вимірний результат на кожному з етапів стане чудовою винагородою і надасть сили продовжувати розпочате.
Час – це ресурс. І все завжди починається з любові до себе.
Важливо зрозуміти і прийняти дві ключові ідеї. Перша: на перше місце завжди потрібно ставити себе. Друга: час – це найцінніший ресурс.
Розповім докладніше. Дуже часто жінки, виконуючи різні соціальні ролі, балансуючи між бізнесом і роботою почуваються «білками в колесі». Вони весь час реагують на 1000 «потрібно», «потрібно прямо зараз» і живуть у ситуації вічного авралу. Звичайно, трапляється різне. І це нормально – концентрувати практично всю свою увагу на новонародженій дитині, на дуже важливому робочому проєкті або на чомусь ще.
У короткочасній перспективі. Але це не може тривати вічність.
Важливо зрозуміти, що ви – не «функція» (приготуй, нагодуй, зроби звіт, виконай завдання, прибери), а людина з певному запасом емоційного ресурсу, зі своїми бажаннями і цінностями. І ось коли в центр своєї картини світу ви поставите себе, любов до себе, свої бажання і потреби, ви зможете найбільш ефективно розподілити всі свої ресурси. В тому числі і час.
І тут на допомогу приходить друга думка. Очевидно, що час – це ресурс. Так чому ж ми тоді рахуємо, наприклад, гроші, але так легковажно ставимося до того, як ми використовуємо свій час?
Особиста ефективність – це не про те, аби постійно бути зайнятим
Якщо чесно, найбільш ефективні та продуктивні люди, яких я знаю, найчастіше спокійні. Іноді навіть оманливо повільні. Вони точно не метушаться, намагаючись усе встигнути. Якщо ви не можете дозволити собі годину на відпочинок і уповільнення, то це невроз і трудоголізм, а не ефективне використання часу.
Раніше мені складно було виділити час на себе. Здавалося, ну як це – витратити годину на йогу або поїхати до косметолога, якщо за цей час можна зробити щось корисне?. А потім зрозуміла, що це і є найбільш «корисне». Тому що це те, що дає мені ресурс – фізичний і емоційний, аби бути ефективним керівником, турботливою мамою тощо. І з цього треба починати. Ви починаєте приймати свої потреби і закривати їх, потім відчуваєте, як у вас стає більше ресурсу, потім розумієте, що тепер ви встигаєте набагато більше і при цьому живете в балансі та відчуваєте задоволення від свого життя, а не вічну втому.
Мій режим дня
Нагадую, що у кожної людини свій режим дня. І не варто сліпо копіювати чужі звички. Так що я просто ділюся своїм досвідом, але не закликаю копіювати.
Я встаю близько 6 ранку. Для мене дуже важлива перша «година тиші», щоб налаштувати камертон, спокійно побути наодинці з собою й увійти в активний день.
Іноді на світанку я займаюся йогою. О 7 ранку я починаю готувати сніданки для всієї родини (зазвичай вибираю одну основу, а далі трохи адаптую страви для кожної дитини, виходячи з смаків і побажань), перевіряю розклад кожної дитини на день, старших збираю в школу і сад. З 09:00 до 13:00 – час для себе, який я наповнюю різними значущими для себе речами. Обов’язково спорт. Далі може бути все що завгодно – самоосвіта, робота з психологом, якщо є такий запит, косметолог тощо. З 13.00 – всі активні зустрічі щодо роботи. З 19:00 до 21:00 – час, який я намагаюся максимально щільно провести, спілкуючись з дітьми. З 22.00 – сон. Здоровий сон і спорт – це взагалі фундамент всього.
Сім’я чи кар’єра? Синергія, а не конфлікт
Це питання мені ставлять в 99% інтерв’ю: «Як ви поєднуєте виховання 4 дітей і кар’єру? Чи не відчуваєте провину за те, що багато працюєте? Як вибрати: сім’я або робота?» тощо.
Ці питання – докорінно невірні. Тому що якщо ви спочатку закладаєте конфлікт, протистояння в цю бінарну систему «кар’єра/сім’я», то ви не досягнете гармонії.
Я виходжу з абсолютно інших передумов. І побудова кар’єри, і виховання сім’ї – це найважливіші сфери мого життя, і для кожної з цих сфер я знаходжу час, складаючи свій графік найбільш ефективним способом.
Важливо зрозуміти: жодних «правильно», жодних універсальних норм тут бути не може. Кожна жінка сама краще знає, як організувати життя своєї родини. І, абсолютно точно, сім’я буде щаслива, коли мати – щаслива гармонійна жінка, а не жінка, яку гнітить почуття провини, тому що вона не виграла титул «ідеальна мати року» за версією не зрозуміло кого.
Єдиний критерій того, що правильно і що ні – ваше власне щастя і щастя ваших близьких. Для мене, Діми, наших дітей ось такий режим – оптимальний. Нам не потрібно бути кожну хвилину разом, щоб відчувати себе родиною. Ми можемо делегувати турботу про молодших дітей хорошим няням без «докору сумління». При цьому ми якісно, усвідомлено проводимо час усі разом. І в цілому, робимо все для щастя один одного.
Що робити, якщо ви запланували 100 справ, а не зробили нічого?
Щонайменше, не звинувачувати себе, а зрозуміти причину. Можливо, ви поставили перед собою взагалі не ті завдання або нереалістичні цілі. Так що починати потрібно з планування й адекватної оцінки своїх ресурсів. Для себе я вивела формулу 80% на 20%. Якщо близько 80% моїх планів виконуються – це ок. Зазвичай, 90-95%, якщо чесно. Але до 20% можна списати на форс-мажори, якісь нові обставини тощо. Якщо не виконуєте навіть 80%, то повертаємося до пункту 1 – і ставимо нові реальні плани.
Дуже важливо все це фіксувати письмово, не звинувачувати себе, а гнучко перебудовувати систему так, аби самій отримувати задоволення від реалізованих планів і від життя, в цілому.
Як привчити до тайм-менеджменту дітей?
Просто: особистим прикладом. Це взагалі єдина механіка для виховання дітей, яка працює.
Які програми та сервіси найкраще використовувати?
Достатньо Google-календаря і нотатків у телефоні. Важлива ідея, а не форма.
Підписуйтесь на наш Facebook і не пропускайте найкорисніші матеріали від Beauty HUB!
