Після тяжкого грипу я шукала просту й невелику за обсягом історію для традиційного вечірнього читання. Мій вибір припав на книгу «Друг» Сіґрід Нуньєс, яку випустило видавництво «Ще одну сторінку».
Анотація зацікавила мене ще під час анонсу видання:
Викладачка письменницької майстерності, яка втратила друга через самогубство, отримує у «спадок» від нього німецького дога. Залишившись сам-на-сам із величезним собакою у маленькій квартирі (де до того ж заборонено тримати тварин), героїня намагається через любов до собаки пережити втрату і зібрати по шматках своє життя.
Я обожнюю собак, тож придбала книжку, щойно побачила її на полицях книгарні. Вона маленька за розміром і дуже красиво оформлена. Як і більшість книжок видавництва «Ще одну сторінку», дизайн «Друга» лаконічний і стриманий: на тлі шерсті плямистого дога великими рожевими літерами написано «Друг».
Попри невеликий обсяг, книга несе в собі величезний багаж сенсів: роздуми про дружбу, втрату, скорботу та їхнє проживання, про психологію самогубців, про літературу й письменство, а також про зв’язок між людьми та домашніми тваринами. Авторка дуже майстерно здатна одним реченням передати думку, на яку інші витратили б декілька абзаців. Текст насичений змістом і надзвичайно афористичний.
У книзі багато епізодів про стосунки між Аполлоном і жінкою — з усіма злетами й падіннями, які супроводжують процес побудови зв’язку, що зрештою служитиме їм обом. Значення дружби розкрито з різних боків: між чоловіком і жінкою, між людиною й собакою, а також — між собакою та новою для неї людиною.
Буквально після прочитання я дізналася, що вийшла екранізація книги з Наомі Воттс та Біллом Мюрреєм у головних ролях. Окремою окрасою фільму став плямистий дог на ім’я Бінг, який і зіграв Аполлона — песика з книжки.
Відомо, що під час підготовки до ролі Наомі Воттс протягом шести тижнів двічі на день зустрічалася з Бінгом, аби навчитися керувати великою собакою під час зйомок у Нью-Йорку. Тепер з нетерпінням чекаю на прем’єру фільму в Україні.
