Нещодавно ми вже розповідали про те, чому не можна чіпати обличчя руками та як відучити себе від цих машинальних дій. Однак у зв’язку з пандемією, яку викликав коронавірус, питання відмови від згубної звички стало ще більш гостро. Про високу небезпеку зараження активно попереджають професійні та громадські організації охорони здоров’я, в тому числі ВООЗ.
Всесвітня служба Бі-бі-сі також заявляє, що подібна поведінка може виявитися надзвичайно небезпечною, з огляду на невтішну ситуацію в світі. Поширена мимовільна звичка, яку більшість навіть не помічає, сприяє зараженню вірусами й може нести серйозні ризики для здоров’я. З’ясовуємо, чому та як із цим боротися.
Факти досліджень
Звичкою торкатися обличчя руками неодноразово цікавилися вчені та різні фахівці в галузі поведінки. Так, експеримент 2015 року, що проводився за участю австралійських студентів-медиків, показав, що втриматися від несвідомої поведінки складно навіть лікарям-початківцям. Здавалося б, вони ж точно повинні знати про можливі ризики, й все ж студенти рефлекторно торкалися свого носа, рота або терли очі не менше 23 разів на годину.
А в 2012 році група дослідників із США та Бразилії в ході експерименту встановила, що люди чіпають різні поверхні в громадських місцях більше трьох разів протягом години. І приблизно стільки ж раз на годину вони торкалися свого носа або рота. Фахівці стверджують, що в середньому частота торкань обличчя руками становить від 5 до 20 разів на годину.
Чому ми це робимо
Цікаво, що звичка чіпати обличчя руками характерна не тільки для людей, а й для багатьох видів приматів. Більшість з них торкаються своєї морди, щоб приводити себе в порядок або лякати паразитів. Але нам і нашим найближчим родичам − людиноподібним мавпам (орангутангам, горилам і шимпанзе) − властиво це робити за цілою низкою причин, пов’язаних із емоційною природою торкань.
Так, за словами деяких психологів, іноді торкання задовольняють сенсорну потребу, коли нам нудно або ми знаходимося в очікуванні, іноді вони свідчать про підсвідомий флірт або ж мають заспокійливий ефект, допомагаючи нам впоратися з емоціями або зосередитися. Також подібна невербальна поведінка видає стрес і невпевненість.
Наприклад, професор психології Лейпцігського університету Мартін Грюнвальд, вважає, що торкання є однією з основ поведінки нашого виду й грає ключову роль в когнітивних і емоційних процесах всіх людей. «Дотики до себе − це акт саморегуляції, який не призначений для передачі якоїсь інформації та часто здійснюється підсвідомо», ─ розповів експерт у інтерв’ю Бі-бі-сі.
Ризик зараження
Якби бажання задовольнити ту чи іншу реакцію організму рефлекторними дотиками не тягло за собою ризик підхопити інфекцію, не було б ніяких проблем. Однак ні для кого не секрет, що очі, рот і ніс − це прямі шляхи, через які різна гидотна суміш потрапляє в наш організм. Саме тому в рекомендаціях фахівців, як уникнути коронавірусу, незмінно наголошується на необхідності тримати руки подалі від обличчя.
Фахівці, що вивчають особливості Covid-19, вже підтвердили, що заразитися новим вірусом можна не тільки від людини до людини повітряно-крапельним шляхом, а й торкаючись предметів, на яких осіли його частки й можуть жити там до дев’яти днів.
Про це говорить і лікар, кандидат медичних наук Андрій Біловешкін, який на своїй сторінці в Facebook розповідає, як наші звички сприяють зараженню.
За словами лікаря, багато вірусів, і особливо коронавірус, відрізняються підвищеною живучістю на металевих поверхнях. Ручки дверей, кнопки ліфта, поручні в громадському транспорті тощо − те, з чим ми стикаємося щодня. Збираючи долоньками всі мікроби з цих предметів, ми переносимо їх на своє обличчя нешкідливими (насправді − ні) дотиками, а звідти вони благополучно потрапляють на наші слизові й можуть спровокувати розвиток небезпечної інфекції.
Що можна зробити
Крім того, що фахівці в галузі поведінки рекомендують з’ясувати, що нас тягне доторкнутися до обличчя, й задовольнити причину більш здоровим способом (про деякі з них ми розповіли тут), багато експертів все ж визнають, що на практиці це зробити нелегко.
Як говорить професор Колумбійського університету Майкл Холлсворт: «Набагато простіше переконати людей частіше мити руки, ніж домогтися, щоб вони рідше торкалися обличчя».
Тому найкраща профілактика зараження − дотримуватися гігієни рук (регулярно й ретельно мити їх з милом протягом 20−30 секунд), користуватися спиртовим антисептиком, якщо немає доступу до води, й не давати волю рукам. Деякі фахівці в галузі охорони здоров’я також припускають, що впоратися зі звичкою торкань може допомогти навіть медична маска. Вона скоріше буде перешкоджати вашому наміру помацати обличчя, ніж, власне, фільтрувати віруси.
Пам’ятайте, що носити маску в громадських місцях, насамперед, важливо хворим людям, щоб убезпечити оточуючих від вдихання повітря з частинками бацил при кашлі та чханні. Але сама маска не захищає від зараження вірусом − він може проникати в організм людини через слизові оболонки очей.
Підписуйтесь на наш Facebook і не пропускайте найкорисніші матеріали від Beauty HUB!
