Із 34-річним Олександром ми познайомилися в столичній студії лазерної епіляції та косметології So Beauty, де він в межах проєкту «Неопалимі» проходить посттравматичну реабілітацію після поранення. 2022 року, на самому початку повномасштабної війни, хлопець сам пішов до ТЦК. Його призвали до лав військових та присвоїли посаду такелажника — адже він ніколи не тримав у руках зброю, хіба що спортивний лук. Та довелося швидко опановувати військову справу, бо майже одразу потрапив «на нуль». А вже 6 квітня 2022 року чоловіка важко поранило. Через тривалу евакуацію лікарі Дніпра давали дуже мало шансів на те, що військовий житиме. Та Олександр вижив, але втратив ногу. Її ампутували від самого стегна — настільки високо, що не вдалося зберегти куксу, на яку одягається протез.
— Снаряд поцілив прямо в мене, — розповідає Олександр. — На правій нозі були страшні рани. Уламком сильно порізало сідницю, рана була такою, що в неї можна було запхати два кулаки. Лікарі одразу навіть не могли зшити краї рани. А коли пізніше це вдалося, то непошкоджену шкіру так натягнули, що утворилися келоїдні рубці.
Лікування Олександр проходив в Україні, а у вересні того ж 2022-го поїхав до США на протезування.
— Спочатку, коли я надягав протез, то рубець на місці рани вдавлювався і дуже сильно відчувався фантомний біль. Бувало, підводжусь на протез та ледве не падаю, бо м’яз спазмується.
У перший же тиждень військовий зробив самостійні кроки на протезі, чим дуже здивував лікарів. А сприяла цьому спортивна підготовка — з юних років хлопець займався паркуром, бойовими мистецтвами та легкою атлетикою.
Невдовзі після реабілітації в Америці Олександр повернувся до цивільного життя — чоловіка списали з війська, він одружився, став батьком і відкрив у Києві власну спортивну студію, а згодом — другу. Потроху звикав до протезу, але келоїдні рубці, що утворилися на місці рани, провокували біль.
— Лікарі під час реабілітації намагалися мені допомогти, і вони зробили все, що в їхніх силах. Як мені говорили, треба трохи часу, келоїдні рубці мають сформуватися. Дружина почала шукати можливості пролікувати рубці та вийшла на лікарку Вікторію, яка вже працювала зі шрамами військових. Дружина була вражена результатами її лікування, — розповідає Олександр.
Вікторія Веренінова, головний лікар, дерматовенеролог, тренер Академії So Beauty, вже тоді брала участь у «Неопалимих», тому порадила Олександру звернутися до організаторів проєкту.
Максим Туркевич, управлінець, директор реабілітаційної програми «Неопалимі»
«Ідея «Неопалимих» виникла, щойно розпочалася повномасштабна війна, а сама робота над проєктом — у серпні-вересні 2022 року. Починали ми з восьми клінік, а зараз вже 32 клініки безкоштовно лікують посттравматичні рубці. Є напрацьовані протоколи, поширені між всіма клініками. Також функціонує медична комісія, яка експертно супроводжує кожен кейс. Члени лікарської комісії напряму консультують спеціалістів, які беруть участь у «Неопалимих». У майбутньому плануються внутрішні навчання для клінік-учасників проєкту, зараз працюємо над їх форматом. На лікуванні нині близько 150 пацієнтів, з яких 60% — ветерани. Найскладніші травми зазвичай опікові, але залежить від кожного окремо взятого кейсу.»
— «Неопалимі» взялися за мене, повноцінно обробили рани, і те, що я зараз бачу, це справді класний результат, — ділиться враженнями військовий. І посміхається: — Хоча спочатку я думав, що косметологічна клініка — то для жінок. Вважав, що взагалі не маю тут перебувати. Скептично ставився, бо не був певний, що мені можна якось допомогти — це ж косметологічна процедура. Та дружина наполягла, і я відчув результат з першого сеансу. Оніміння слабшає відтоді, коли почав відновлюватися кровообіг, шрами стали м’якішими. І зараз я краще відчуваю підлогу, наче ходжу не на протезі, а на повноцінній нозі.
Як розказала Вікторія Веренінова, лікування складається з ін’єкцій препаратів на основі ПДРН (полідезоксирибонуклеотидів) і процедур за допомогою ербієвого лазера. Уже після перших сеансів рубці «відреагували» на терапію, зона ураження трохи розгладилася. Скільки триватиме лікування та скільки процедур потрібно буде зробити, лікар не знає. Але запевняє, що у візитах Олександр не обмежений — у «Неопалимих» пацієнтів завжди доводять до фази максимально можливого очікуваного результату. Протоколи лікування вже напрацьовані, а якщо виникає потреба порадитися, то завжди можна поспілкуватися з медичною комісією, створеною у «Неопалимих».
У проєкті бере участь одна із клінік мережі So Beauty, розташована на столичному Печерську. У ній є необхідні апарати, аби пацієнти в одному місці могли отримати весь комплекс процедур для лікування, а на сьогодні це близько 30 осіб. У клініці працюють досвідчені лікарі-дерматологи.
— А які очікування у вас були, коли ви починали лікуватися в So Beauty? Наскільки вони справдилися? — запитую в Олександра.
— Результати вже перевищили сподівання. Сталося набагато більше, ніж я очікував, і це не межа. У мене важка ампутація, протез поясний, усі рани розташовані на тазу, під протезом — келоїдні рубці. Завдяки уколам, які заліковують рани, шрами трохи розійшлися, і зараз, надягаючи протез, я в нього «провалююсь». Тому можу більш повноцінно викладати у своїй студії KUB. Ми з дружиною відкрили дві власні студії з акробатики. Вона працює адміністратором, а мені подобається викладати.
Маю дві вищі освіти — економічна та сучасна хореографія, обидва виші з педагогічним ухилом. До війни я був викладачем акробатики та хореографії і зараз продовжую, — очі Олександра Чайки спалахують вогником натхнення, коли він починає розповідати про своїх підопічних. — У нас уже 98 учнів, включаючи індивідуальні заняття. Я взяв діток з аутичним спектром. Багато хто від них відмовляється, а спорт дуже гарно запускає саме розумові процеси, і тому, на мою думку, від таких діток не потрібно відсторонюватися, як би важко з ними не було. Це діти, які відстають у розвитку, у 8-річки може бути розвиток на 2-3 рочки. І тому з ними складно працювати. А є учні з аутичним спектром та водночас з гіперактивністю — це найбільш важкий стан. Вони непосидючі, не можуть швидко сприймати інформацію і до них треба знайти особливий підхід. І я намагаюся його відшукати. Навіть батьки іноді дивуються. Найважчі перші місяці, коли ви пізнаєте один одного. Дітки — ще ті маніпулятори, вони промацують, де тобі можна «вилізти на голову», тому цю планку треба втримати і гідно з ними попрацювати. Якщо життя дало мені другий шанс, то потрібно його використати повноцінно.
Для учнів Олександр Чайка — залізна людина в прямому та переносному сенсі. Людина, яка здатна мотивувати.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал і не пропускайте найкорисніші матеріали від Beauty HUB!
