Квадробіка – це найсучасніше молодіжне захоплення, яке 2024 року стрімко поширюється світом. Свою назву субкультура отримала в результаті поєднання латинського слова quattuor («чотири») та слова «аеробіка», оскільки головна риса квадробіки – пересування на чотирьох кінцівках. Квадробіка поєднує елементи фізичної активності та рольового наслідування тварин. Учасників цієї субкультури називають квадроберами. Окрім зовнішнього маскування, вони замість спілкування звичною людською мовою можуть гарчати, лаяти, нявчати, вити і навіть кусатися.
Квадробери: як виникла субкультура
Фото: pinterest.com
Як не дивно, квадробіка з’явилася у Японії і сприймалася на початку як спортивний напрям. ЇЇ «батьком» вважають спортсмена-легкоатлета Кенічі Іто. За смішну поведінку, що нагадує звірячу, в дитинстві його називали «мавпочкою». Проте хлопчик не ображався, а навпаки – зробив у дорослому віці свою поведінку перевагою, хоча й мав через неї проблеми. До прикладу, Іто затримували в громадських місцях, вважаючи психічно хворим, а в горах його ледь не пристрелив мисливець, сприйнявши за кабана. У 2008 році Іто потрапив до Книги рекордів Гіннеса як людина, котра подолала дистанцію у 100 метрів на чотирьох кінцівках за 18,58 секунди. Саме після цього випадку зацікавленість квадробікою почала стрімко зростати, а відео з демонстрацією техніки пересування і трюків квадроберів стали вірусними.
Сьогодні квадробіка перетворилася на справжню субкультуру, якою захопилась молодь. Спочатку діти сприймали квадробіку як гру, але з часом вона стала нормою життя.
Суспільство, незважаючи на свою лояльність до субкультур, сприймає квадроберів досить неоднозначно. Думки психологів також розділилися: одні вважають новий тренд ризиковим і небезпечним, інші – доволі корисним. Самі квадробери вважають, що поділяються на тих, для кого це – спорт, а для кого – хоббі. Так, перші тренують тіло та витривалість, а іншим просто подобається зовнішній антураж.
Подекуди квадроберів плутають із теріанами та фуррі. Це невірно! Так, теріани – психологічно-духовне явище, коли людина відчуває себе звіром. При цьому вона не фокусується на зовнішніх проявах, а лише на своїх внутрішніх відчуттях. Фуррі – це субкультура, що об’єднує прихильників антропоморфних, «олюднених» тварин, які фігурують у попкультурі — книжках, фільмах, творах чи просто в мемах. На відміну від теріанів і фуррі, які можуть сприймати свою «тварину» як постійну частину ідентичності, квадробери зазвичай розглядають власне захоплення як тимчасову активність.
Позитивні сторони квадроберів та користь квадробіки
Посмотреть эту публикацию в Instagram
У чому «плюси» квадроберів:
- Насправді квадробіка може розглядатися як форма самовираження та спосіб ідентифікації, що саме по собі позитивно.
- Квадробіка – унікальний вид фізичної активності, адже, пересуваючись на чотирьох кінцівках, людина задіює м’язові групи, які рідко використовуються у повсякденному житті. Цей вид фізичної активності змушує переосмислити своє ставлення до власного тіла та його можливостей, вимагає комплексної роботи. Квадробіка – чудове кардіотренування, розвиває силу та витривалість, гнучкість.
- Квадробіку використовують як лікувальну терапію дитячого церебрального паралічу для покращення координації та зміцнення м’язів.
- Людська психіка завжди шукала способи виходу межі повсякденного досвіду, а квадробіка пропонує унікальний психологічний досвід, що дозволяє буквально поглянути на світ з нової перспективи. З точки зору психології квадробіку можна використовувати як форму подолання психологічних бар’єрів, адже не кожен має сміливість рухатися, як тварина.
- Квадробіка може допомогти у роботі з психологічними травмами та стресом, дозволяючи людині тимчасово звільнитися від своєї людської ідентичності та пов’язаних із нею проблем.
- Квадробіка стимулює творче мислення й уяву.
Катерина Дишель, практичний психолог, PhD, нейропсихолог, травматерапевт (EMDR, травмафокус, інтегративний соматичний терапевт, арт-терапевт)
Для дітей квадробіка – це можливість перевтілюватися, фантазувати, дати вихід назовні власним ідеям та уяві, ототожнюючи себе з улюбленими персонажами або тваринами – є елементами казки та рольової гри. Такий процес є природнім в дитинстві. Особливо для сучасних дітей, які залучені у відеоігри, є цілком нормальним взаємодіяти з іншими через гру. Занурення в неї є корисним для дітей, розвиває фантазію та креативність, дає почуття безпеки, як гра по правилах вчить певним кордонам та дає можливість цікаво взаємодіяти з однолітками, бути частиною своєї спільноти.
Для підлітків важливим є приналежність до референтної групи однолітків, що у зв’язку з процесами сепарації для них є цінним: виділятися, бути не схожими на суспільство, відрізнятися, порушувати правила та встановлювати свої. У кожного покоління є свої якісь захоплення. Колись це могли бути емо/готи, історичні рольові ігри, потім аніме та косплей. Зараз це квадробери.
Реальні загрози для квадроберів
Фото: pinterest.com
- Коли гра у квадроберів стає нормою життя для дітей і підлітків, це може перерости в агресію, відмову від соціального життя в подальшому.
- Під маскою діти можуть ховати свої проблеми, комплекси, глибокі психологічні травми. Тому важливо розпізнати це, а не прикриватися тим, що це дитяча гра і захоплення мине саме собою.
- Ескапізм, або втеча від реальності шляхом занурення в альтернативну ідентичність. Це призводить до тимчасової чи навіть довгострокової зміни сприйняття себе.
- Постійне «перевтілення» у тварин може ускладнювати формування у молоді стабільної ідентичності.
- Пересування рачки в громадських місцях створює небезпечні ситуації як для самих квадроберів, так і для навколишніх.
- Квадробіка пов’язана з певними ризиками для здоров’я, можливі травми суглобів, проблеми зі хребтом, інфекційні захворювання.
- Навколишні дивляться на квадроберів із зацікавленістю, але нерідко потім проявляють нерозуміння, страх та осуд. Нерозуміння з боку суспільства може спричинити у квадроберів психологічний дискомфорт.
- У деяких випадках дії квадроберів можуть сприйматися як порушення громадського порядку.
- На сьогодні квадробіка не має офіційного правового статусу як вид спорту чи організована діяльність. Тож квадробери можуть стикнутися з низкою юридичних проблем.
Як поводитися батькам дітей-квадроберів
Фото: pinterest.com
«Ризиками як завжди є будь-яка залежність. Якщо у дитини/підлітка немає підтримки, безпечної прив’язаності, якогось свого цікавого життя, то захоплення квадробікою стане засобом дисоціації, відділення себе від реальності та втечі в цей новий цікавий і безпечний вид діяльності. Головне: це вміння повертатися назад у реальність, ступінь того, наскільки дитина усвідомлює, що це гра, і може за необхідності переключитися назад в людину. Важливо встановити правила, коли дитина має повертатися в людину, а коли вона може вільно проявляти себе як квадробер. І ось ця межа є корисною та важливою, в цьому мають допомагати дорослі, бо дітям важко тримати кордони.
Захоплення квадробікою – один з нових інтересів дитини. Дуже цінно, якщо батьки ставляться до цього спокійно, з повагою та інтересом. Розпитайте, що саме захоплює дітей, які нові сторони себе вони можуть розкрити, чим це допомагає. Такі захоплення не тривають довго. Так само, як яскраві кольори волосся, – це лише експерименти, які призводять до становлення та кращого розуміння себе та своїх інтересів», – говорить Катерина Дишель.
Якщо є ознаки того, що дитина занадто сильно занурилася у гру в квадробера і не хоче виходити «назад», погіршився її емоційний стан, вона стає гіперчутливою та роздратованою, то як і у випадку залежності від гаджетів, важливо проаналізувати, що відбувається в реальному житті дитини, чи цікаво їй бути в реальності, чи не має вона проблем у школі або з однолітками. Можливо, є щось, що потребує уваги, і за необхідності звернутися до дитячого психолога.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Instagram та не пропускайте найкорисніші матеріали від Beauty HUB!
