Маєте сумніви щодо зв’язку між переживаннями і шкірою? Просто згадайте, як потрапили в безглузду ситуацію або зробили щось дурне, що змусило вашу шкіру почервоніти. Сьогодні на стику психології і дерматології працюють психодерматологи, які досліджують зв’язок емоцій і таких проблем, як акне, розацеа, екзема тощо.
Не тільки про підлітків
На акне різного ступеня тяжкості страждають до 85% людей у віці 12-25 років і до 11% старше 25 років. Хоча це захворювання у багатьох асоціюється з підлітками, дослідження показують, що емоційно його набагато складніше переживають дорослі. Проведене дерматовенерологами дослідження показало, що занепокоєння з приводу зовнішнього вигляду своєї шкіри відчувають 86% респондентів у віці 21-22 року проти 60% опитаних у віці 16-17 років.
Олександра Шеттлер: «У дорослої людини, на відміну від підлітка, немає очікування, що проблема з акне вирішиться в міру дорослішання. Адже вона вже подорослішала. Незалежно від віку, людям починає здаватися, що всі навколо помічають їх «недолік», намагаються заховати його або себе цілком, уникаючи спілкування зовсім; використовують різні засоби декорування, які лише погіршують ситуацію. Як, втім, і стрес, який вони відчувають у зв’язку з занепокоєнням з приводу власної зовнішності. Їм починає здаватися, ніби навколишні тільки і роблять, що помічають подразнення на їх шкірі і відчувають до них огиду.
Але навіть якщо проблему акне вдається вирішити, той слід, який це захворювання встигло залишити на самосприйнятті, тримається ще якийсь час і часто вимагає втручання вже не дерматолога, а психолога. Це відбувається через те, що шкірні подразнення зникають, а відчуття своєї відокремленості від навколишніх залишається, особливо якщо захворювання тривало протягом тривалого часу. Це буває помітно навіть за тілесними проявами: багато хто з тих, хто, бувши підлітком, страждав від проблем зі шкірою, навіть у дорослому віці продовжує сутулитися».
Схожі результати приходять і з-за кордону. Співробітники Національного товариства розацеа в США опитали 1675 пацієнтів з цією хворобою: 90% повідомили про зниження самооцінки через неї, 54% – про тривогу і безпорадність, а 43% і зовсім про депресію.
Займатися проблемою акне і розацеа можна і потрібно, тим більше що зараз в цьому допомагає наука. Наприклад, розумний б’юті-гаджет FOREO ESPADA з доведеними клінічними дослідженнями ефективністю для терапії та лікування вугрового висипу поєднує подвійний ефект в одному пристрої: сфокусоване синє (LED) світло й унікальні пульсації T-Sonic™. Вони допомагають ефективно боротися з висипаннями і їх наслідками на шкірі.
До крайності
Трапляється, що неприйняття недосконалостей шкіри розвивається в психологічне захворювання – дерматиломанію. Воно пов’язане з обсесивно-компульсивним розладом (ОКР) і виражається в постійному розчісуванні шкіри, аж до крові, в бажанні усунути дефекти. Людина сприймає як щось неправильне прищик, шишку, родимку або інший дефект і намагається нього позбутися. Ситуація ця не така рідкісна, як здається спочатку: від захворювання страждає близько 1,4% населення Землі.
Олександра Шеттлер: «Не завжди дерматиломанія безпосередньо пов’язана з ОКР, вона може виступати і як окреме захворювання, а також походити на один із симптомів дисморфофобії.
Самостійне протистояння імпульсу розчесати шкіру ускладнюється тим, що часто це відбувається несвідомо. Людина помічає свої дії лише тоді, коли починає відчувати біль або бачити кров. Для початку потрібно вивести ці дії в зону усвідомлення. Хоча б постфактум відстежувати в який час, в якій обстановці, після яких подій бажання розчісувати шкіру зростає. Для цього навіть можна вести щоденник з відповідними графами протягом декількох днів. Тоді буде зрозуміліше, чим спричинена потреба пошкоджувати шкіру: чи є це нав’язливим рухом під час спроби зосередитися або під час хвилювання, або ж це спроба поправити свій зовнішній вигляд.
Коли стане зрозуміло, що саме є тригером, потрібно спробувати цей тригер виключити. Наприклад: абсолютно точно не варто розглядати себе в дзеркало зі збільшувальним ефектом; можна обмежити час для макіяжу аж до встановлення таймера; сидячи за комп’ютером, тримати руки на виду. Якщо розчісування – реакція на стрес, застосувати методи саморегуляції (зокрема йогу й медитацію). Ну і, зрозуміло, налагодити режим харчування і сна-неспання. Це методи самодопомоги, які допомагають за легких форм. Однак якщо ви розумієте, що самі вже не можете впоратися, не варто відкладати візит до фахівця».
Напади дерматиломанії відбуваються хвилеподібно, і в періоди затишшя людині потрібна допомога, щоб відновити здоровий шкірний покрив. Чим швидше це вдасться зробити, тим менше буде приводів спровокувати себе на рецидив. У лінійці FOREO на допомогу може прийти мікрострумовий гаджет BEAR. Реалізована в ньому технологія мікрострумів позитивно впливає на відновлення тканин, особливо це актуально для боротьби з наслідками колупання висипань. Токи допомагають згладжувати невеликі шрами й рубці, які залишаються після видавлювання прищів, і в цілому відновлювати шкіру.
Психосоматика
Проблеми зі шкірою часто мають під собою психологічну основу, яка проявляється на рівні фізіології. Наприклад, екзему і псоріаз розглядають як психосоматичні захворювання шкіри. Річ у тім, що зміна просвіту судин і припливу крові до шкіри в разі частої та швидкої зміни емоцій може підготувати ґрунт для розвитку дерматозів, сприяючи виникненню запального процесу. Поява висипань стає додатковим травмувальним фактором, який знижує самооцінку. Процес запускається по колу, і виплутатися з нього непросто.
Психологічних труднощів зазнають не тільки жінки, а й чоловіки. Наприклад, Р. Хайрнасов проводив дослідження психологічних характеристик чоловіків, хворих на псоріаз, і виявив, що вони більш пасивні, їм властиві обмеження планування і визначення мети. Вони тривожні, емоційно нестійкі, ранимі й замкнуті.
«Людина, яка страждає на захворювання шкіри, ніби потрапляє в колообіг стресу. Не всі, але багато проблем зі шкірою пов’язані з взаємодією нервової, імунної та гормональної систем організму. Наприклад кортизол, що виділяється при стресі, уповільнює вироблення колагену і гіалуронової кислоти, через що захисний бар’єр шкіри послаблюється. При цьому самі шкірні подразнення і висипання також породжують стрес: сором, відраза до свого тіла, зниження самооцінки, бажання «виправити» ваду будь-яким способом, сховатися тощо. Тому важливо працювати не тільки з зовнішнім симптомом, а й з глибинними причинами, які змушують відчувати тяжкі переживання», – коментує Олександра.
Що із цим робити?
1. Прийняти, що стан шкіри багато в чому залежить від вашого психологічного стану і навпаки.
2. Звертатися до психодерматологів по допомогу, якщо не вдається впоратися самостійно. Не варто боятися лікарів: навіть лікування дерматиломанії в переважній більшості випадків відбувається амбулаторно, а фахівець просто допомагає скорегувати звички. Навіть відсутність зайвих дзеркал у цьому допоможе.
3. Додати приємні рутини для догляду, які не тільки сприяють поліпшенню стану шкіри, але і розслаблюють. Вони можуть відвертати від нав’язливих думок що-небудь розчесати або видавити. А ще вони підвищують самооцінку. Наприклад, користуючись б’юті-гаджетами FOREO, ви знаєте, що вибираєте для своєї шкіри перевірені якісні товари, – це допомагає почуватися впевненіше.
Підписуйтесь на наш Facebook і не пропускайте найкорисніші матеріали від Beauty HUB!
