Аліна Кушнєрьова, кандидат психологічних наук, автор книг про психологію здоровʼя людини, психолог, психотерапевт, викладач факультету психології Національного університету імені Тараса Шевченка, психотерапевтична практика – понад 17 років
Що таке сапіосексуальність?
Отже, перше питання – що таке сапіосексуальність з точки зору психології? Загалом, це така неофіційна сексуальна орієнтація, як, наприклад, гетер, гомо чи бісексуальність, тобто певний паттерн сексуальної чи романтичної привабливості, де ключовим фактором є інтелект партнера.
Читати короткий опис статті:
Це певний неофіційний, його ще називають парафільний, акцент на характеристиці свого партнера, і він важливіший, ніж, наприклад, ідентичність. Взагалі в науковій літературі сапіосексуальність відносять до сексуальних уподобань типу привабливості, а не орієнтації. Тобто це те перше, на що я можу звернути увагу, спілкуючись з людьми, з дівчиною чи хлопцем.
Наукові дослідження, звичайно, є. Перше було проведене 2019 року. Вивчали людей, які ідентифікують себе як сапіосексуали. Але дійшли висновку, що для них інтелект є просто головним тригером потягу, тобто те, що може збудити.
Просто сапіосексуали більше звертають увагу саме на інтелектуальну частину.
Коли людина, яка є інтелектуально розвиненою, є цікавим співрозмовником, щось відповідає, у навколишніх активується більше частин мозку. І ми можемо назвати таку людину привабливою, цікавою, харизматичною, не такою як усі.
Коли в людини просто гарні груди чи ноги, ми теж звертаємо на це увагу, пробуджується певний сексуальний інстинкт. Але це дуже короткотривалий імпульс.
Також варто зазначити, що психологія, психотерапія не залишаються на місці, постійно розвиваються, зʼявляються нові теорії та дослідження. Наприклад, вже доведено, що романтичне кохання триває близько місяця. Далі має бути цікаво із самою людиною як особистістю. Тому такий напрям, як сапіосексуальність, дійсно займає досить велике місце.
Друге австрійське дослідження 2021 року показало, що сапіосексуальність корелює з відкритістю до досвіду та інтелектуальною допитливістю. Тобто коли з партнером цікаво вивчати щось нове – піти разом на танці, теніс, в якийсь похід. Це відкритість до нового досвіду, що теж можна визначити як зацікавленість.
І коли, відповідно, нам з людиною не просто подобається бути разом, а ми ще й разом щось робимо, і не просто щось робимо, а робимо щось нове, – активується ще більша кількість центрів мозку, які відповідають за прихильність, симпатію, прив’язаність. Нам дуже добре з такою людиною.
І третій аспект, який хочу ще додати, – на відміну від сексуальних орієнтацій, сепіосексуальність не має діагностичних критеріїв у медичних довідниках хвороб. Є такий довідник МКБ-10, в англійській літературі – ТСМ-5 або ICD-11. І там немає такої хвороби, скажімо так, або синдрому.
Чим сапіосексуальність відрізняється від захоплення харизмою чи ерудицією?
Харизма – це вплив через емоції, стиль спілкування. Ерудиція – знання у різних сферах. Сапіосексуальність – це сексуальна привабливість саме до інтелектуального потенціалу.
Харизма зачаровує, ерудиція викликає повагу. А сапіосексуальність включає й еротичний компонент. Тобто мені хочеться бути з цією людиною, мені хочеться торкатися до неї, її інтелект мене збуджує.
Бо коли я просто дивлюся на розумну людину, це може викликати дійсно просто захоплення, повагу, але без сексуального підтексту. Тому сапіосексуальність – це коли ми не тільки зачаровані харизмою й ерудицією людини, а додається саме сексуальний компонент, еротичний.
Які фактори (досвід дитинства, виховання, середовище) можуть вплинути на формування сапіосексуальних уподобань?
Дійсно, сюди входять дитинство та середовище. І серед них я б назвала такі фактори:
- Перший фактор – атмосфера, де цінували інтелект, тобто або це родина науковців, або інтелектуальні ігри. Або друзі, які збиралися з батьками і не просто пили вино, але ще й обговорювали якісь книжки, картини, якісь події, можливо, наукові дослідження.
- Другий фактор – певний почерк моделі прив’язаності, коли розумний дорослий асоціюється з безпекою (потяг до розумних людей у дорослому житті). Тобто коли були якісь ситуації, де розум мами чи тата врятували життя або ми вийшли з якоїсь складної ситуації. Відповідно, формується певний патерн – з розумним дорослим безпечно, тому треба бути з розумним дорослим. А секс – теж про безпеку, тобто це зона, де ми довіряємо, відкриваємось, тому формується дуже сильний нейронний зв’язок, де мені безпечно.
- Третій фактор впливу – культурне середовище, тобто престижність освіти, роль розумного партнера в соціальному статусі. Наприклад, в аристократів було правило – одружуватися лише на партнерах зі свого оточення. В народі є прислів’я, що корову та дружину треба брати зі свого села. Це більше про те, аби зменшити кількість конфліктів в особистих стосунках, тому що коли люди виросли в одному плюс-мінус оточенні, в них приблизно одні й ті самі цінності, бачення, моральні й етичні принципи тощо. Такі союзи дійсно тривають довше, і вони міцніші, ніж коли є лише сильний сексуальний потяг.
Хочу привести як приклад певне дослідження – зв’язок з власним інтелектом та самооцінкою. Було проведене дослідження Джойка 2021 року, яке показало, що сапіосексуальність частіше зустрічається серед людей із вищим рівнем інтелектуальної допитливості.
Також це може бути способом компенсації. Якщо власна цінність ґрунтується на інтелекті, то людина підсвідомо шукає дзеркало у партнері. Я як психотерапевт з досвідом трохи посперечалася б з цим висновком, тому що немає нічого поганого в тому, щоб хотіти бути разом з розумною та цікавою людиною з високим рівнем інтелекту. Я б не назвала це способом компенсації власної цінності. Бо навіть якщо, наприклад, людина з низькою самооцінкою і вона поряд з якимось шикарним партнером – багатим, розумним тощо, це не допоможе. Тобто людина все одно залишиться собою.
Ми не можемо, користуючись здобутками іншої людини, у цьому конкретному випадку завдяки партнеру підвищити власну самооцінку. Ми все одно залишимося собою.
Чи змінюються такі вподобання з віком або під впливом життєвого досвіду?
Відповідь – так. Молоді люди частіше орієнтуються на фізичну привабливість. З віком, за даними дослідження БАС 2019 року, зростає значення особистісних та когнітивних якостей партнера. Тобто інтелектуальна привабливість може виходити на перше місце.
Стосунки з сапіосексуалами: легко чи складно?
Я як психотерапевт можу сказати, що немає якогось готового алгоритму – робіть ось так, і тоді все буде добре. Правда завжди десь посередині.
Може бути легше в тому випадку, коли обидва партнери цінують інтелектуальний обмін. Але складніше, коли виникає певна елітність. Сапіосексуали менш гнучкі у виборі, їм важче знайти свого партнера. Їм потрібні схожі на них партнери («одного поля ягоди»), але при цьому варто зберігати певний баланс і знати міру. Адже, наприклад, інша людина може не знати те, що знаєш ти, але може знати щось інше, про що тобі невідомо. Тому саме тут і про аспект поваги.
Наприклад, мажори та підлітки – вони оцінюють один одного лише по параметру грошей, телефонів, годинників, машин і подібних «статусних» речей. І навіть якщо в їхньому оточенні з’являється нова дитина багатих батьків, яка і багата, і розумна, вони можуть знищити її самооцінку. Тому тут важливо враховувати оточення, місце, де перебуває людина. Отже, ця елітність може відігравати і в плюс, і в мінус.
Як інтелектуальна привабливість співвідноситься з фізичною чи емоційною?
У більшості пар ці три виміри зміщуються. Для сапіосексуала інтелект стає головним входом до еротики та емоційності, але фізичність не зникає, просто активується через розум.
Хочу додати, що провели дослідження, яке довело, що жінкам подобаються розумні чоловіки. Це відбувається тому, що розум і гроші – це нинішній еквівалент мамонта.
Якщо він розумний, отже, зможе заробити гроші. Якщо він розумний, то цінує своє здоров’я, має моральні цінності, якісь певні правила. Більше цінується саме інтелект. З таким чоловіком я не пропаду.
Тобто це певна валюта, яка зараз продається. І на це звертають увагу, тому що раніше краще було бути з партнером, сильним фізично і гарним мисливцем. А тепер на перший план вийшли інші якості. І немає нічого поганого в тому, що жінка прагне бути з розумним чоловіком.
Якщо ж говорити про чоловіків, їхні вимоги під час вибору жінок поки що більше сконцентровані на сексуальній привабливості й зовнішності. Жінка має бути красивою, симпатичною (тут у кожного свої параметри та вподобання), і вже потім, якщо це сапіосексуал, він може звернути увагу на інтелектуальні складові її особистості.
Чи можливо кохання без інтелектуального зв’язку для сапіосексуала?
На мою думку – ні. Інтелектуальна несумісність призводить до втрати інтересу. Якщо вам не цікаво з людиною не їсти, не пити, не кохатися, не гуляти, не ходити до друзів тощо, у вас не буде майбутнього.
І тому багато людей мають сапіосексуальні риси, проте здатні закохатися і без цього тригера. Або ж вони, наприклад, можуть цінувати інтелект, дивитися на те, чи цікаво їм з людиною, але вибирають не вступати в такий зв’язок і таке спілкування.
І тут ми плавно переходимо до соціального аспекту.
Як суспільство сприймає сапіосексуалів – як щось особливе чи як перебільшення?
Сапіосексуал – це такий модний термін. Саме так суспільство й сприймає.
Що таке модний термін? Це недостатньо досліджена форма сексуальних уподобань. Але насправді це просто якесь розкручене модне слово, яке всі повторюють.
Люди взагалі дуже схильні до того, що беруть просто модне слово, взагалі не вивчаючи, що воно означає, і називають себе сапіосексуалами, абсолютно не зважаючи на те, що воно дійсно означає.
В усі часи цінувалася кмітливість. Пізніше ми назвемо це інтелектом, а ще пізніше – харизмою. Такі якості завжди цінувались і в суспільстві, і в особистих стосунках. На сьогодні ця форма сексуальних уподобань недостатньо досліджена, тому я б рекомендувала не поспішати називати себе сапіосексуалом чи якимись іншими термінами.
Сапіосексуальність часто сприймається як снобізм – мені потрібен лише інтелектуал. Це досить примітивне упередження, яке не відповідає дійсності. Насправді ми обираємо партнера в перші 5-7 секунд.
Далі вже можемо себе називати будь-ким, але природа та еволюція зробили так, що вибір сексуального партнера в нас все ж таки визначається рептильним мозком. Це місце, де живуть усі наші інстинкти. А інстинкти побороти неможливо.
І головне питання в тому, наскільки ці сексуальні еротичні стосунки будуть тривалими? Чи це буде щось короткотривале? Але якщо я хочу побудувати якийсь тривалий союз, то, звичайно, буду звертати увагу на інтелект.
Також через те, що в цього визначення доволі розмиті рамки і це не зовсім реальне явище, доволі важко назвати когось саме сапіосексуалом. Зазначений термін використовується скоріше для того, щоб якось виокремити людей, які більше фокусуються саме на інтелекті.
Як зрозуміти, що людина справді сапіосексуал?
Тож, як зрозуміти, що ти сапіосексуал? Що еротично збуджує інтелект?
Наприклад, коли людина втрачає інтерес до красивих, але порожніх розмов, а розумні розмови – це такий наче афродизіак.
Також еротично збуджує інтелект, коли не просто цікаво, а коли реально виникає сексуальне збудження. Бо може бути просто цікаво з якимось розумним чоловіком, але це не означає, що виникне сексуальний потяг. Тому тут треба дійсно слідкувати, спостерігати за своїм тілом та реакціями, прислухатися до відчуттів.
Чи може сапіосексуальність маскувати інші психологічні потреби?
Чи може маскувати інші проблеми? Насправді так. Тому що любов до розумних – це пошук безпеки, авторитету, стабільності. З розумною людиною я, моє тіло, не помру.
Тут можна згадати метафору з розумним дорослим (мамою чи татом). У нас це може створити певну ілюзію стабільності й авторитету. Тобто для справжнього драйвера він може бути не інтелектуальним, але в нього може бути потреба у відчутті, що мій партнер знає краще.
Треба дивитися, які патерни поведінки були в дитинстві, в який момент схлопнувся нейронний зв’язок і, відповідно, виникла ця потреба.
Цікавий момент: любов до розумних – це насправді високий рівень гордині. Коли я відчуваю, що мені недостатньо, починаю проявляти себе негативно. І тому це просто може бути як певна компенсація.
Для здорової людини всього добре, але потроху. Коли я надто чимось захоплена і навіть трохи схиблена на цьому, це означає, що намагаюсь якимось чином закрити свою потребу.
Наприклад, якщо я не їм м’ясо й всім розповідаю, що не треба вживати м’ясо, це може означати, що я маю потребу у визнанні моєї правоти і щоб мені сказали, яка я розумна, крута тощо. Ще один приклад – людина занадто сконцентрована на кар’єрі. Це також може означати, що в неї є потреба у визнанні.
Тобто в нас є головні потреби – безпека, емоційний зв’язок, відповідно, визнання. У більш дорослому віці з’являється потреба у вдячності – стає важливо, щоб нам були вдячні. І тому якщо в дитини не було моменту визнання з боку мами чи тата в багатьох аспектах, то виростає людина, дуже схильна до таких течій.
Як балансувати між інтелектуальною та емоційною близькістю у стосунках?
- Балансувати інтелектуальну та емоційну близькість.
- Усвідомлювати, що розумові дискусії не дорівнюють емоційній вразливості.
- Тренувати емпатію, говорити про почуття, а не лише про дії.
- Практикувати емоційний чекін: що я зараз відчуваю.
- В парній терапії балансувати інтелектуальні й емоційні ключові ресурси.
І ще один дуже важливий момент! Так, рівень IQ важливий, але в нас ще є емоційний інтелект, а зараз з’явивсь і активно розвивається коефіцієнт життєвого добробуту.
Якщо людина розумна, але в неї слабкий емоційний інтелект, то коефіцієнт життєвого добробуту буде поганий.
Якщо людина вибирає лише інтелектуально розвинених партнерів для сексуальних стосунків, немає емоційної близькості, то, відповідно, сапіосексуал ти чи ні, але коефіцієнт життєвого добробуту також буде низький.
Сапіосексуальність – це не окрема орієнтація. Це просто патерн привабливості, який пов’язаний з інтелектуальною стимуляцією.
Тож менше модних слів та ярликів, більше – розвитку інтелектуальної та емоційної близькості й усіх інших необхідних складових щасливих і гармонійних стосунків.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Instagram та не пропускайте найкорисніші матеріали на Beauty HUB!
