У матеріалі він пояснює, чому запит на «сніжну білизну» став масовим, яких помилок люди найчастіше припускаються під час самостійного відбілювання, де проходить межа між безпечною стоматологічною процедурою та експериментами, що можуть назавжди пошкодити емаль. Також розповідає, які альтернативні рішення існують для тих, кому відбілювання не підходить.
Стоматолог-ортопед Віталій Раєвський, засновник і власник Raievskiy Dental Clinic.
Наскільки сьогодні поширений запит на максимально білі зуби? Чи справді пацієнти масово хочуть «голлівудську білизну»?
Так! Це дуже поширений запит. Коли я працюю в клініці, регулярно чую від нових пацієнтів: «Мене не влаштовує колір», «Хочу світлу усмішку, як у моделей/знаменитостей». Особливо після зростання медійності, соцмереж і стандартів «ідеальної усмішки».
Публікації, реклама, інстаграм-фото формують у багатьох очікування, що зуби мають бути «сніжно-білими».
Такий попит стимулює популярність домашніх відбілювальних наборів, стрічок, паст тощо. Результат: значна частина нових і навіть досвідчених пацієнтів приходить саме з такою метою.
Однак як лікар я бачу, що не кожна посмішка «потребує» білизни і не кожен випадок дозволяє безпечно отримати такий ефект. Тому важливо підходити до запиту з професійною оцінкою.
Які найпоширеніші помилки у спробах відбілити зуби самостійно?
Найчастіші помилки:
- Робити хімічне відбілювання без попередньої діагностики. Особливо при карієсі, тріщинах, пошкодженнях емалі чи захворюваннях ясен. Це підвищує ризики ускладнень.
- Зловживати «домашніми» наборами, стрічками або гелями з невідомим складом або без захисту ясен. Через неправильне нанесення або відсутність кофердама може утворюватися подразнення, опіки, нерівномірне освітлення.
- Виконувати процедуру занадто часто (замість раз на 1–2 роки) або комбінувати з агресивним чищенням, кислотою, відбілювальними пастами. Емаль не встигає ремінералізуватися.
- Ігнорувати те, що пломби, коронки або вініри не змінюють кольору під час відбілювання. Після процедури їхнє «старе» забарвлення може контрастувати з новим відтінком натуральних зубів.
У підсумку – не той ефект, нерівний колір, підвищена чутливість або ще гірше – пошкоджена емаль/ясна.
Чому надмірне або часте відбілювання може бути шкідливим для емалі?
Хімічні речовини, що використовуються у відбілюванні (перекис водню або карбаміду), діють на пігмент дентину, руйнуючи зв’язки, які визначають колір зуба. Під час цього процесу емаль стає більш проникною, частково демінералізується, іноді тоншає. При повторних процедурах без достатнього часу на відновлення з’являється ризик підвищеної чутливості, мікротріщин, ерозій, пошкодження ясен.
Крім того, часто після відбілювання пацієнти нехтують рекомендаціями (не захищають емаль, вживають багато продуктів з фарбниками, не використовують ремінералізуючі засоби), що прискорює негативні наслідки.
Тож надмір – це не про білизну, а про руйнування.
Яка межа між безпечним професійним відбілюванням і процедурами, які можуть зіпсувати зуби?
Безпечне відбілювання, це коли:
- процедура робиться під контролем стоматолога;
- попередньо оцінено стан зубів та ясен;
- проведено професійну чистку нальоту та каменю;
- використовується сертифікований гель;
- захист ясен (кофердам або бар’єр);
- пацієнт отримує інструкції з догляду.
Ризик зростає, коли:
- пацієнт самостійно наносить невідомі засоби;
- виконує процедуру занадто часто;
- ігнорує чутливість, має проблеми з емаллю або яснами.
Ця межа – баланс між метою (білизна) і здоров’ям.
Більшість клінік, які працюють за протоколом, радять не повторювати біле відбілювання частіше ніж раз на 1–2 роки або навіть рідше.
Чи є відтінок зубів, який вважається фізіологічно нормальним, і наскільки реально досягти «сніжно-білих» зубів без шкоди?
Так. Є нормальні межі відтінку емалі: зуби можуть мати природний кремовий, слоново-кістяний або м’яко-білий колір, і це абсолютно нормально. Іноді «білі зуби» з відтінком, що виходить за межі природності, виглядають неприродно або занадто «міфічно».
До того ж важливо розуміти, що навіть професійне відбілювання освітлює лише пігментацію, а не змінює структуру зуба. У людей із тонкою емаллю або з реставраціями (пломби, коронки) «сніжно-білий» може бути небезпечним або виконати його рівномірно – неможливо.
Тому «сніжно-білий» – це не завжди бажано і не завжди досяжно без компромісів. Моя позиція як лікаря: краще природна, здорова, натуральна усмішка, ніж жертва заради крайнього тону.
Альтернативи тим, кому відбілювання не підходить або може нашкодити емалі
Якщо стандартне відбілювання не підходить, існують безпечніші шляхи, які не шкодять емалі:
- Професійна гігієнічна чистка + полірування. Видаляє поверхневі плями, наліт, пігментацію від кави/чаю/тютюну, часто освіжає колір зубів без хімії.
- Процедури з ремінералізації (фтор, кальцієво-фосфатні лаки, пасти). Вони зміцнюють емаль і підтримують її природну білизну.
- Вініри або люмініри. Підходять у випадку, якщо потрібна серйозна естетична корекція (форма, колір, симетрія). Але цей варіант треба розглядати обережно і тільки з чітким планом.
- Контроль харчування та звичок. Зменшення споживання фарбувальних/кислих продуктів, відмова від куріння, регулярна гігієна + огляди.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Instagram та не пропускайте найкорисніші матеріали на Beauty HUB!
