Чому ПТСР розвивається не у всіх?
Насправді науковий світ не дуже розуміє, чому у одних людей пережита травма спричиняє ПТСР, а у інших ні (чим стрес відрізняється від травми і ПТСР, читайте тут). Тобто якщо ми говоримо про те, що 100 людей пережили травму і тільки у 20 з них, наприклад, сформувався посттравматичний стресовий розлад, а у 80 – ні, то, власне, чому так відбувається, не дуже зрозуміло. З цього приводу є різні гіпотези, але достовірного наукового підтвердження вони не знаходять.
Так чи інакше, найбільш продуктивними гіпотезами є ті, які постулюють, що ті 80% людей, які більш-менш нормально переживають посттравматичний стрес, відрізняються тим, що нібито мають більше розуміння природи того, що відбувається. Тобто певною мірою психологічно готові до тих чи інших подій, вони цю ситуацію або щось подібне передбачили або прорахували, це не є для таких людей чимось, що взагалі незрозуміло звідки народилося. В якомусь сенсі у них у свідомості є місце для такого типу подій і, відповідно, краща готовність до їх наслідків.
Тому порадити можна все-таки продумувати наперед найрізноманітніші варіанти і не закриватися від якихось можливих подій, ситуацій, про які зараз думати не хочеться. Треба знайти в собі сили про них поміркувати, якось підготуватися, зрозуміти, що робити в різних випадках. Ну і відповідним чином підготувати для цього якісь необхідні умови.
Поради психолога
Якщо ви або хтось бачить, що людина очевидно переживає певний стресовий розлад, або підозрюєте, що у вас є такий розлад, то варто пройти якийсь короткий оціночний тест. З найбільш поширених, перекладених українською, PCL5 – тест, який дозволяє оцінити вираженість 20 симптомів посттравматичного стресу і відповідно до отриманої оцінки прийняти рішення, звертатися по кваліфіковану допомогу чи ні.
Друга очевидна порада: якщо ви констатуєте у себе певні симптоми або підозрюєте, що у вас щось негаразд, то все-таки не замикайтеся в собі – це дуже важливо, підтримуйте спілкування (зі спеціалістом або з друзями), адже соціальна комунікація є принципово важливою і, мабуть, ключовою взагалі для подолання посттравматичного стресу.
І третя порада – якщо ви все-таки звертаєтеся до фахівця, то варто пройти всю процедуру від початку і до кінця. На сьогодні більшість країн мають стандарти, які так чи інакше адресуються до лікування посттравматичного стресу, і більшість цих стандартів рекомендують те, що у нас називається когнітивно-біхевіоральна терапія як метод першого вибору, а за необхідності також призначення антидепресантів. Тобто це фактично розглядається комбінація першого вибору, й автоматично призначається в більшості країн саме такий підхід. Ну а далі, залежно від того, які симптоми переважають і як взагалі проходить лікування, тактика може мінятися.
Стаття підготовлена в рамках проєкту «Стресооборона: український рецепт» за матеріалами онлайн-розмови Сергія Роголя та Дениса Полтавця
Підписуйтесь на наш YouTube-канал і не пропускайте найкорисніші відео-матеріали від Beauty HUB!
