6 кращих книг, аби перемогти тривожність

Які книги прочитати, якщо у вас ОКР

20-12-2020 Здоров’я Здоров’я Психологія Психологія

6 кращих книг, аби перемогти тривожність

Як позбутися від постійного відчуття тривоги? Відповідь на це питання є у авторів книг, що ми зібрали в нашому огляді.

Якщо ви читаєте цю статтю, то, ймовірно, ви знаєте, що таке бути надмірно тривожною людиною. Ті, у кого є обсесивно-компульсивний розлад (або інші форми тривожного почуття), знають, як виснажливо й болісно переживати цей стан. Постійна тривога може сформувати негативний погляд на світ, ускладнити довіру до близьких людей − і навіть довіру до самого себе.

Що таке тривожний стан

Деякі лікарі визначають занепокоєння як «стрес», тобто те, що кожна людина відчуває час від часу. Але якщо стан переходить у хронічний, присутній ОКР. Без сумніву, це стан для людини складний, болючий, нав’язливий та ізолюючий від повноцінного життя. Хоча є й плюс − досвід багаторічної тривожності та депресії значить, що ви ще більше починаєте слухати й розуміти свої бажання. Щоб більше зрозуміти, що це за стан, і які поради дають фахівці, ми пропонуємо вам ознайомитися зі списком із шести книг, які могли б допомогти зрозуміти себе й змінити своє життя на краще.

Своя історія: «Епоха тривожності. Страхи, надії, неврози і пошуки душевного спокою», Скотт Стоссель

В освітньому та особистісному тоні Стоссель проводить читачів через десятиліття досліджень тривожності й численних наукових і медичних втручань, які вважаються «лікуваннями». Хоча він трохи до тривожних людей (особливо до самого себе), йому вдається сміятися. Книга високоморальна. Якщо ви хочете краще зрозуміти свій тривожний розлад, як наша культура розуміє й розглядає його, − це до обов’язкового прочитання. Автор каже, що люди з такою фобією відносно спокійні, незворушні зовні (такими вони здаються іншим), але в той же час страждають від вкрай руйнівного лиха всередині.

Детективна історія: «Черепахи аж до низу», Джон Грін

Натхненний власною боротьбою з тривогою (і нав’язливими думками, в тому числі ОКР), Джон Грін написав новий роман «Черепахи аж до низу». Як і у більшості романів Гріна, черепахи нібито в змові з підлітками − на цей раз, щоб «препарувати таємницю мільярдера Рассела Пікетта, який перебуває у втечі». 16-річна героїня Аза страждає від тривожності й нав’язливих думок, її мучить параноя. Але в типовій для Гріна манері її сумну історію вдається смішно й чарівно розповідати.

Цитати: «Не можна ненавидіти себе. Це схоже на те, що, коли я дивлюся в себе, мене немає, це лише купа думок, поведінки й обставин. І більшість із них просто не відчувають, що вони мої. Вони не те, що я хочу думати або робити, або щось іще. І коли я шукаю Реальне Я, я ніколи не знаходжу його. Це ніби матрьошки, розумієш? Ті, які наповнені чимось, а потім, коли ви відкриваєте їх, всередині є матрьошка меншого розміру, і ви продовжуєте відкривати їх, поки, зрештою, не дійдете до найменшої, і все буде твердо. Але зі мною не так, я не думаю, що є тверде тіло. Воно просто стає все меншим».

Солідарна в боротьбі з тривожністю: «Спершу ми робимо чудовисько гарним: нова подорож через неспокій», Сара Вілсон

Сара Вілсон (яка також написала бестселер «Я відмовилася від цукру») вибирає з існуючої світової літератури практичні рекомендації про те, як уникнути тривоги, і представляє читачам невеликі, дієві поради з управління повсякденним життям у людей з тривожним розладом (в тому числі прості фрази «застеліть своє ліжко», «просто дихайте» та «просто з’їжте».) Вілсон використовує духовний підхід до самодопомоги, і ця книга може виявитися ефективною для людей, що шукають натхнення і споріднені душі.

Цитати: «Я б сказав, що занепокоєння створює здатність до процвітання в цьому житті. Тривога − прекрасна річ».

Для практичних порад і завдань: «Тривога і фобія, робочий зошит», доктор філософії Едмунд Борн

Корінь питання сягає тривожної дитині, яка любить писати без орфографічних помилок. Вона виросла в неспокійного дорослого, який любить порядок, чистоту у всьому. (Це більшість із нас?) «Моя мама дала мені копію більш раннього видання цієї книги близько 15 років тому, я взяв її зі своєї полиці, коли відчув себе безпорадним у своєму занепокоєнні». Очевидно, що це суха, навчальна книга з психології, але вона також інформативна, неупереджена та сповнена різних підходів із наукової точки зору і сповнена практичних порад. Оскільки автор Едмунд Борн, директор Центру лікування тривоги в Сан-Хосе і Санта-Роса, Каліфорнія, багато вивчав і писав про тривожності та фобії, ви можете бути впевнені, що отримуєте потрібну інформацію.

Цитата: «Покладання відповідальності на себе означає, що ви не звинувачуєте кого-небудь ще у ваших труднощах. Це також означає, що ви не звинувачуєте і себе теж».

Для феміністок: «На краю: подорож крізь тривогу», Андреа Петерсен

У той час як тривога може торкнутися будь-кого, вона має тенденцію впливати на жінок сильніше, ніж на чоловіків. Андреа Петерсен розмірковує про деякі можливі причини, ділиться своїм особистим досвідом із тривожністю й панічним розладом. Справа Петерсен важка, і вона говорить відверто. Вона особливо прониклива щодо гендерних компонентів занепокоєння і переконливо пише про те, як через тривожність жінки часто звільняються.

Цитата: «Жінки вдвічі частіше, ніж чоловіки, відчувають тривожність [тривожний розлад], жіноча хвороба зазвичай триває довше, має більш серйозні симптоми». «Тривожні люди не просто постійно насторожі; вони насправді бачать більше небезпеки в світі. Якщо ситуація неоднозначна, вони з більшою ймовірністю сприймають її як негативну або загрозливу. Ось чому, коли у мене болить голова, я думаю про пухлини мозку. І якщо мій чоловік Шон мовчить, я не вважаю, що він втомився, я думаю, він злиться на мене».

Витягти користь: «Сенс тривоги», Ролло Мей

Вперше опублікована в 1950 році і перевидана в 1977 році, книга є критичним аналізом тодішніх (і зараз також) переважаючих припущень про психічне здоров’я − зокрема, ідея про те, що «психічне здоров’я живе без занепокоєння». Мей, екзистенціальний психолог, стверджує, що тривога насправді має важливе значення для людського стану й може виявитись корисною в певних сферах життя. Мей пише, що тривожні люди розумні, більш креативні й оригінальні, ніж їх безтурботні колеги. Посил книги: можливість змінити тривожність, занепокоєння на хвилювання.

Цитата: «У занепокоєння є мета. Спочатку мета полягала в тому, щоб захистити існування печерної людини від диких звірів і диких сусідів. Сьогодні випадки занепокоєння дуже різні − ми боїмося програти в змаганні, відчути небажання, ізольованість і остракізм. Але мета занепокоєння полягає в тому, щоб захистити нас від небезпек, які загрожують цим же речам: нашому існуванню або цінностям, які ми ідентифікуємо з нашим існуванням. Цієї нормальної тривожності не можна уникнути».

Підписуйтесь на наш YouTube-канал і не пропускайте найкорисніші матеріали від Beauty HUB!

Читайте також