Написаному – вірити: як відбувається тестування косметики

  • Листи Діду Морозу 2020

  • Адвент календар 2020

  • Все про грибкову хворобу

  • Стоматологія від А до Я

  • Абетка вітамінних добавок

    бады

Вміти читати упаковку і розрізняти такі поняття як, скажімо, in vitro і in silico, важливо, якщо ми хочемо розібратися в ефективності засобу і зрозуміти, на чому заснований його рекламний слоган. Хитрість у тому, що виробники не мають права нас дурити, і написи на упаковці завжди правдиві. Питання в грамотній інтерпретації фактів.

Яскравий приклад: останнім часом не зустрічається на упаковках кремів і шампунів згадка «не тестується на тваринах». Чи означає це, що виробники знехтували етичними нормами? В жодному разі. У 2013 році Європейський Союз прийняв закон про те, що на його території не можуть продаватися і вироблятися засоби, тестовані на тваринах. Тому позначку з зайчиком на упаковці косметики, виробленої в ЄС, зараз можна класифікувати як недобросовісну рекламу або маркетингову хитрість. Адже ця косметика не може бути тестована на тваринах, як не може бути визначення «вода без ГМО». При цьому більшість великих косметичних концернів відмовилися від тестів на тваринах давно і публічно, наприклад, L’Oreal зробила це ще в 1989 році, придбавши заздалегідь компанію-виробника штучно вирощеної шкіри.

Знак «не тестується на тваринах» актуальний для американської й азіатської косметики, оскільки там немає відповідних заборон і виробники прагнуть підкреслити свою етичність. Про ситуацію в Україні з тестами на тваринах наукові експерти міжнародної косметичної компанії сказати нічого не можуть, тому що в нашій країні відповідних законів немає, і випробування продукції – особиста ініціатива виробника, а купівля української косметики – персональна відповідальність покупця.

Так як же все-таки тестується сьогодні косметика і чи варто вірити словам «некомедогенно» і «скорочує зморшки на 34%»? Косметичні тести in vitro (у пробірці) сьогодні виробляються на зразках штучно вирощеної шкіри, причому вона має всі прошарки і, що ще важливіше, володіє функціями епідермісу: в ній діляться фібробласти, відмирають клітини рогового шару і відбувається дихання і живлення через пори і судини. Тести in vitro у випадку з волоссям ще простіші: оскільки волосся відпочатку не є живою тканиною, немає необхідності його вирощувати. Правда, якщо засіб лікує випадання волосся або вирішує інші проблеми шкіри голови, такий метод не підійде. Тут випробуванню підлягають виключно добровольці. Що стосується тестів на безпеку інгредієнтів і готових формул, вони проходять або в уже описаному форматі пробірки, або in silico, тобто за допомогою комп’ютерного моделювання біологічних процесів. Сьогодні обчислити токсичність формули можна ще до її створення в лабораторії. Втім, незважаючи на прогресивність цього методу, він не може надати достовірних даних про дії засобу на весь організм і накопичення його в тканинах. Це можна перевірити тільки з часом.

Тестирование косметики - что нужно знать

Уже протестовані на безпеку засоби потрапляють до добровольців і починається їх клінічне (в умовах клініки) тестування на ефективність. Деякі параметри, наприклад, «некомедогений», можна встановити тільки на добровольцях, тест in vitro не допоможе.

Зазвичай відбирають від 30 до 100 волонтерів з різними фенотипами: азіатки, слов’янки, скандинавки тощо, але подібного віку і зі схожою особливістю шкіри, для якої призначено тестований засіб. Для виробника важливо розуміти різницю впливу продукту на кожен з типів шкіри. Тести тривають 28 і більше днів, адже саме за цей термін оновлюється епідерміс, і можна оцінити ефект. Оцінку проводять як суб’єктивну, так і за допомогою приладів. У випадку з волоссям, наприклад, роблять трихограму.

Звичайно, суб’єктивні оцінки на кшталт «шкіра стала м’якшою» виглядають маркетинговим ходом і не допоможуть нам зрозуміти ефективність крему, адже якщо жінка не використовувала раніше нічого для догляду, то цей результат більш ніж очевидний. Але коли йдеться про дослідження рівня зволоженості шкіри приладами і вимірювання зморшок під мікроскопом – результати більш об’єктивні. З іншого боку об’єктивність для науки не завжди результативна для споживача. Наприклад, цілком правдиве повідомлення «волосся на 34% зміцніло» не означає, що воно стали на 34% часу довше перебувати на вашій голові або витримувати більш гарячу укладку. Тест може полягати в підвішуванні вантажу і здатності волосся витримати певне навантаження. Тому якщо вас спокушає кількісний показник ефективності засобу, потрудіться почитати, як саме цей показник замірявся.

Тестирование косметики

Ще один момент у дослідженнях: якщо в виносці зазначено, наприклад, 38 жінок, це означає, що не всі учасниці витримали режим, необхідний для тестування. Проте результати жінок, які залишилися, – достовірні, адже такі вимірювання свідчать про суворість умов тесту. На завершення роздумів хотілося би зазначити, що клінічні випробування – дороге задоволення, і дозволити їх можуть не всі компанії і, звичайно, вартість досліджень врешті-решт оплачує споживач. Чи платить він у такий спосіб за свою безпеку і підвищену гарантію ефективності, хоча і не стовідсоткову? Скоріше за все, так.

Підписуйтесь на наш Facebook і не пропускайте найкорисніші матеріали від Beauty HUB!