Все про регенерацію шкірного бар’єру

Закони антіейдж

15-12-2017 Краса Краса Обличчя Обличчя

Шкіра людини − це повноцінний бар’єр між внутрішнім середовищем організму та зовнішнім. Вона запобігає зневодненню й потраплянню небажаних елементів − мікроорганізмів, токсинів, алергенів. При цьому шкіра наділена здатністю відновлювати пошкоджені тканини. Детальніше про процес регенерації читайте в матеріалі дерматолога Катерини Бринкач.

Здатність до природної регенерації

Старіння шкіри − незворотний процес, але людству властива боротьба з цими явищами, що його не влаштовують. Саме тому в рекламі косметики для догляду часто вживають поняття «ефект омолодження», «проти зморшок», «ефект відновлення». Дійсно, деякі інгредієнти здатні позитивно впливати на процес старіння й самостійної регенерації шкіри. Типові активні речовини, що сприяють відновленню, − це вітаміни А, Е, АНА-кислоти, кофермент Q10. Вони здатні стимулювати природну регенерацію, захищати й перешкоджати запуску деструктивних процесів.

Від порядку в ліпідах до порядку в шкірі

Роговий шар впорядкований, ніби цегляна кладка. Його клітини (корнеоцити) з’єднані між собою у високоорганізовану бішарову ліпідну структуру, що відіграє важливу роль, адже вона робить роговий шар непроникним. Називають її ліпідним бар’єром. Надійність бар’єру − це його міцність і щільність. Його захисні властивості повинні завжди залишатися оптимальними навіть під час зміни зовнішніх умов. Порушення чіткої впорядкованості бішару призводить до явищ трансепідермальної втрати води (ТЕПВ), що викликає в’ялість і зниження еластичності шкіри, лущення, свербіж, печіння. Шкірні покриви стають сприйнятливими до проникнення та впливу шкідливих речовин. Чітка впорядкованість структур і функціонування шкірного бар’єру залежить від будови та складу ліпідів, а властивості ліпідів визначаються жирними кислотами, що входять до їх складу. Основні ліпіди епідермального бар’єру − цераміди. Вони забезпечують збереження цілісності, схильність до регенерації, регуляцію ТЕПВ, пружність, еластичність бар’єру. Синтез і транспорт церамидів регулюється організмом. Одними з найбільш важливих церамідів вважаються О-ацилцераміди, до складу яких входить лінолева кислота (омега-6), що відноситься до незамінних кислот. Вона не синтезується в організмі й повинна надходити з їжею. Цей універсальний матеріал для будівництва клітин шкіри сприяє синтезу нових білків сполучної тканини, що підвищує еластичність шкіри та підсилює відновлення пошкоджених тканин. У ліпідному бар’єрі рогового шару лінолева кислота присутня як у складі церамідів, так і у вільному стані. Вона регулює дві основні функції епідермісу − кератинізацію та регуляцію втрати води.

Все про регенерацію шкірного бар’єру

О-ацилцераміди зшивають сусідні ліпідні пласти один із одним так, що утворюється цілісний багатошаровий пласт. У роговому шарі також виявлені ліпіди, що пов’язані з білками рогового конверта та з прилеглими ліпідними пластами. За наявності подвійних зв’язків деяких довгих хвостів церамидів відбувається зшивання цих хвостів із роговим конвертом і з ліпідними пластами. Ацилцераміди, що містять лінолеву кислоту, забезпечують не тільки зшивання міжклітинних ліпідних мембран, а й зчеплення корнеоцитів. Зниження рівня церамідів корелює зі збільшенням патологічних змін шкіри. Таким чином, лінолева кислота в складі косметичних засобів − запорука успішної регенерації в догляді за шкірою з пошкодженим бар’єром.

Мінеральні речовини в процесах відновлення

Ще однією групою речовин, без яких неможлива швидка й ефективна регенерація шкірного покриву, − це мінеральні речовини. Якщо говорити образно, це диригенти величезного оркестру біохімічних процесів в організмі. Сталість іонного складу рідин організму − необхідна умова для нормальної життєдіяльності її клітин. Мінеральний обмін − сукупність процесів всмоктування, розподілу, засвоєння та виділення мінеральних речовин, що знаходяться в організмі переважно у вигляді неорганічних сполук. Найбільше значення мають катіони (натрій, калій, кальцій, магній) і аніони (хлорид і фосфат). Вони грають найважливішу роль у регуляції водно-електролітного та кислотно-лужної рівноваги, процесів гліколізу. Активізують синтез простагландинів, процес вивільнення з фосфоліпідів ненасичених жирних кислот; активізують ферменти та вітаміни; забезпечують, зберігають і перетворюють енергію; захищають від патогенних мікроорганізмів, надають детоксикуючий ефект, проводять нервові імпульси, беруть участь у ферментативному каталізі, гормональній регуляції. Підтримання сталості внутрішнього середовища (гомеостазу) організму передбачає в першу чергу підтримку якісного та кількісного вмісту мінеральних речовин у тканинах органів на фізіологічному рівні. Основним джерелом мінеральних речовин для людини є споживана вода та їжа.

Все про регенерацію шкірного бар’єру

Цілісність рогового бар’єра − запорука здорової шкіри

Одну з провідних позицій у процесі регенерації шкіри має епідермальний бар’єр. Найважливішою складовою частиною бар’єру, що здійснює захисну функцію, вважається роговий шар. Зараз накопичилося достатньо даних, які змушують переглянути ставлення до рогового шару як до пасивного механічного бар’єра. Поступово приходить розуміння, що для збереження краси шкіри не обов’язково стимулювати й підтримувати активними речовинами її глибокі шари − можна сконцентруватися на більш поверхневому рівні, яким і є так званий роговий бар’єр, що відкриває нові можливості в антистарінні, регуляції шкірного гомеостазу, боротьбі та профілактиці патологічних станів. Проведені дослідження дають можливість розробки нових засобів для догляду за шкірою, заснованих на ефективних системах доставки активних інгредієнтів. Це відкрило нову еру в дерматокосметології, що зацікавило фармацевтичні та косметологічні компанії й поклало кінець забобону про малоефективне зовнішнє застосування засобів. У шкірі існують складні сигнальні механізми, що дозволяють клітинам епідермісу отримувати інформацію про те, що відбувається на поверхні шкіри й реагувати на пошкодження. Роговий шар − це не просто бар’єр, а частина складної системи, втручання в яку приводить до раннього старіння й розвитку патологічних станів. Очевидно, що догляд за роговим шаром має суттєвий вплив на процеси регенерації, нормального функціонування шкіри й підтримки її молодості. Один із головних етапів догляду за шкірою − це очищення. Це основа основ, гігієнічний догляд, якого потребує здорова й хвора шкіра. З етапу очищення починається процес догляду за шкірою. Адекватне очищення − збереження природних функцій бар’єру. Цей процес проходить у присутності таких речовин, як емульгатори, поверхнево-активні речовини, що призводить до руйнування ліпідних структур бар’єру. Завдання цих речовин − деліпідизирувати, очистити. Емульгатори, речовини, що є частиною хімічного складу більшості засобів для догляду за шкірою, мають позитивні та негативні властивості. Позитивним моментом вважається їх здатність дробити жири (олії) і, таким чином, змішувати їх із водою, утворюючи стабільні емульсії. Це властивість застосовується у виробництві засобів для догляду за шкірою. Недолік полягає в тому, що свої позитивні властивості вони проявляють також і в шкірі.

Все про регенерацію шкірного бар’єру

ПАР − маленькі полярні молекули, що здатні вбудовуватися в бішари, порушуючи їх чітку, впорядковану структуру. Вони переводять його в емульсійний стан, що в свою чергу призводить до порушення цілісності епідермального бар’єра та процесів регенерації. Сучасні миючі засоби мають приємну піну й володіють хорошим очищувальним ефектом. Слід зазначити, що не пінні засоби з неіонними ПАР (володіють слабкою подразнюючою дією на шкіру) та без деліпідизируючих агентів краще піклуються про шкіру та мають більш щадну дію на чутливу, гіперреактивну шкіру. Для того щоб спостерігати за процесами, що протікають в епідермісі на всіх етапах впливу засобів для догляду, не обов’язково бути біохіміком або клітинним біологом. Косметичні продукти, що знижують рівень трансепідермальної втрати води (оклюзійні), уповільнюють процеси відновлення шкіри. А це, в свою чергу, призводить до зниження синтезу нуклеїнових кислот. Люди, які використовують у догляді за шкірою оклюзійні косметичні засоби (особливо це стосується продуктів із високим вмістом мінеральних олій, силіконів, INCI: petrolatum) завжди будуть повертатися до них, бо почуття сухої шкіри, дискомфорту буде з’являтися за умови припинення ефекту оклюзії. Постійне застосування оклюзійних препаратів обумовлює порушення сигнальних процесів у роговому шарі, й для повернення до нормальної діяльності після їх скасування роговому шару необхідний адаптаційний період від кількох тижнів до кількох місяців. Фізичні, хімічні фактори, інгредієнтний склад косметичних засобів мають серйозний вплив на збереження та відновлення цілісності рогового шару. Ідея збереження природних функцій рогового бар’єру − це основне завдання сучасної дерматокосметології.

Подібне лікуємо подібним

Головна мета останніх розробок у галузі медичної естетики − збереження структури, цілісності й функцій рогового бар’єру. Інгредієнти, що використовуються в сучасних топічних засобах для догляду за шкірою, здатні відновлювати ліпідний бар’єр, не перешкоджаючи природному фізіологічному відновленню шкіри. При патологічних станах шкіри та хронічних пошкодженнях страждають цілісність і функції рогового бар’єру. Він втрачає здатність синтезувати власні ліпіди, порушуються процеси регенерації. Застосування загальноприйнятих косметичних і дерматологічних засобів не призводить до поліпшення та стійких, гарних результатів. У період загострень застосовуються кортикостероїди, що викликають короткочасне поліпшення, що призводить до більш частого звертання до стероїдних засобів. Довгострокова ж перспектива їх застосування сприяє підвищенню чутливості, розвитку резистентності до проведеної терапії, погіршенню загального стану шкіри.

Все про регенерацію шкірного бар’єру

Хімічний склад засобів для догляду за шкірою сумісних із ліпідами рогового шару повинен бути ідентичним (або подібним) до хімічного складу ліпідів рогового бар’єру шкіри. Фізична структура також повинна бути ідентична структурі ліпідів рогового бар’єра шкіри у вигляді бішарових елементів (DMS-структури, ламелярні емульсії). Численні дослідження показують, що застосування засобів, ідентичних за будовою та хімічним складом до ліпідів епідермального бар’єру шкіри, в профілактиці та комплексному лікуванні різних шкірних захворювань дають позитивну динаміку в підтримці систем гомеостазу шкіри й організму в цілому. Ліпідний бар’єр рогового шару утворений із церамидов, стеринів і вільних жирних кислот. Тільки цераміди здатні утворювати бішарову структуру. Через низку особливостей використання цих молекул у засобах для топічного використання обмежене. Альтернативою церамідів стали молекули, здатні також утворювати бішари, подібні бишарам епідермального бар’єру. Такою молекулою є фосфатидилхолін. Це фосфоліпід, який є структурним компонентом усіх біологічних мембран, і він міститься в усіх живих клітинах. Сировиною для виробництва фосфоліпідів є соєвий або яєчний лецитин. До складу фосфоліпідів входять жирні кислоти, в тому числі й незамінні лінолева та ліноленова. Засоби з фосфоліпідами в складі легко вбудовуються в багатошарові ліпідні пласти рогового шару. Тому їх використовують для підтримки цілісності епідермального бар’єру.

***

Запуск механізмів захисту, гальмування процесів старіння залежить від збереження й підтримання процесів природної регенерації епідермального бар’єру. Косметику, орієнтовану на збереження та відновлення цілісності епідермального бар’єру, можна по праву назвати дерматологічною. Щоб утримати шкіру молодою, важливо зберегти її природний бар’єр за допомогою відповідної косметики. Застосування низьких доз активних інгредієнтів часто стає більш успішним, ніж інтенсивне лікування, якому віддають перевагу сьогодні. Засоби для догляду за шкірою з можливістю інтеграції в роговій бар’єр не повинні містити консервантів, емульгаторів, ароматизаторів, барвників. В такому випадку захист і профілактика патологічних станів і боротьба з процесами старіння гарантовані.

post_content