Життя без стресів та втоми стає прісним та одноманітним, тому ці емоції, звісно, у дозованих кількостях, можна назвати невід’ємною складовою будь-якої діяльності. Однак часто буває так, що відчуття фізичного та морального виснаження стає перманентним станом, а за ним нас навідує апатія, розлади сну та апетиту. Такі відчуття вже сміливо можна назвати синдромом емоційного вигорання.
Емоційне вигорання як проблему окреслили ще на початку 70-х років і спершу виявили у волонтерів, що увесь час тісно комунікували з людьми. Відтоді вважається, що найбільше до емоційного вигорання схильні люди, чия професійна діяльність пов’язана з постійною віддачею власних ресурсів, наприклад, вчителі, лікарі, психотерапевти, поліціянти тощо. Але сучасний світ із його колосальним тиском і споживацьким ставленням до людини піддає абсолютно всіх людей, незалежно від їх посад і професій, великому ризику «згоріти на роботі». Статистика у всьому світі неухильно росте, а депресивні розлади стають більше правилом, аніж винятком.
Як розпізнати синдром емоційного вигоряння і вирішити цю проблему пояснює лікар-психолог Любов Сощенко.
Любов Сощенко — лікар-психолог, гештальт-психотерапевт
Як розпізнати синдром емоційного вигорання в себе або в рідних
«60 % депресивних епізодів починаються з емоційного вигорання», — зазначає психолог.
До Міжнародного класифікатора хвороб 11-го перегляду ВООЗ внесено саме емоційне вигорання в професійній діяльності, оскільки воно може стати першопричиною серйозних проблем із психічним здоров’ям. Втім, інші види емоційного вигорання (декретне вигорання, вигорання у стосунках, у волонтерстві, спортивне вигорання тощо) мають аналогічні характеристики. Є ранні й пізні ознаки емоційного вигорання.
Ранні ознаки емоційного вигорання:
- швидка втомлюваність та знижена витривалість до психологічних і фізичних навантажень;
- збільшена потреба у відпочинку, наприклад, вихідних не достатньо, щоб відпочити і відновитися;
- часті періоди дратівливості й невдоволеності всім;
- часті запізнення і дрібні помилки в добре відомій роботі;
- уникання близького спілкування навіть із близькими людьми;
- часті конфлікти в колективі і вдома;
- надмірне вживання кави, алкоголю, надмірне паління.
Пізні ознаки емоційного вигорання:
- високий травматизм;
- психосоматичні захворювання;
- байдужість і відсутність інтересу до роботи, а потім і до інших сфер життя;
- розлади сну й апетиту, відсутність сексуального потягу;
- зрештою, депресія як хвороба.
Першопричини емоційного вигорання
«Емоційне вигорання — проблема урбанізованої цивілізації і швидкого інформаційного потоку життя», – говорить психолог.
Емоційне вигорання є наслідком тривалого перевантаження. У психології такий феномен має назву хронічного стресу й саме він запускає процес вигорання внутрішніх ресурсів. А в стані виснаження стає неможливо конструктивно реагувати вже навіть на звичайні не стресові подразники.
Побутова метафора, мабуть, найбільш яскраво описує процес емоційного вигорання: цей процес схожий на тління електропроводки й аналогічно запускається, коли навантаження на систему перевищує ресурси й можливості самої електросистеми. Ігнорування тління на ранньому етапі призводить до пожежі, так і за емоційного вигорання ігнорування втоми призведе до емоційної, а іноді і фізичної загибелі особистості.
Хронічний стрес підступний тим, що психіка звикає до постійного дискомфорту. Однак дискомфорт непомітно пожирає життєві сили особистості.
Чи можна розв’язати проблему раз і назавжди?
Проблему емоційного вигорання можна раз і назавжди розв’язати одним шляхом: турботою про себе. Прийнявши рішення дбати про себе, потрібно постійно його дотримуватися.
Як організувати свою рутину так, аби більше не допустити емоційного вигорання
Є два рівні профілактики емоційного вигорання.
Поверхневий рівень профілактики емоційного вигорання. У цьому випадку варто з усією серйозністю поставитися до тайм-менеджменту. Зараз є безліч додатків і вже готових розроблених підходів до планування свого часу. Можна не придумувати «велосипед», просто бери й роби! Я лише хочу звернути увагу на важливий пункт: планувати варто не лише справи, а і відпочинок. Просто вносьте у свій календар дні й години для відпочинку. Часто люди відпочивають за залишковим принципом: якщо буде час, то відпочину. Щоб не вигорати, я пропоную відпочинок свідомо планувати. Відпочинок — це справа смаку й водночас — це час, коли нічого не робиш, взагалі нічого! Важливо, щоб відпочинок у графіку сучасної людини був регулярним і систематичним.
Глибинний рівень профілактики емоційного вигорання. Цей рівень — психологічне пізнання себе: розуміння своїх можливостей і неможливостей, усвідомлення своєї особистісної потужності, розуміння своїх ресурсів, чітке знання, що посильно, а що ні, зміна деструктивних установок. Цей інтерес можна реалізувати завдяки саморозвитку або в психотерапії.
«Якщо будувати свою активність через установку «Я, моє тіло, мій розум і мої емоції – найголовніший ресурс у цьому житті!», вигоріти вщент неможливо”, — порада психолога.
Підписуйтесь на наш Instagram і не пропускайте найкорисніші матеріали від Beauty HUB!