Чи є місце диву у стані травми?

  • Self-love: celebrate yourself

  • Це з любові

  • HOW TO BEAUTY

    HOW TO BEAUTY

  • Адвент-календар 2021

  • Листи Діду Морозу 2021

Чи є місце диву у стані травми?

Говорячи про травму, ми маємо на увазі такі події, які вражають настільки незворотним чином, що наша психіка, наш мозок не встигають адекватно відреагувати і починають болісно перебудовуватися, намагаючись впоратися з силою удару і породжуючи якісь ілюзорні конструкції.

Можна було б вважати травму з її хворобливістю проблемою лише психіатричною, якби не одне «але»: грецькою слово «травма» (в перекладі означає «рана») дуже нагадує слово «таума» – диво (тауматургія – чудотворення – давньогрецьке мистецтво магії та чудес). І це дуже важливо, тому що у багатьох мовах слова «чудо» та «рана» схожі, наприклад, в англійській «рана» wound зближується з «чудовий» wonder.

Якщо ми говоримо про чудеса, то йдеться про два типи:

  • чудеса, для сприйняття яких нічого не потрібно: слон, що йде вулицею в джинсах, нас усіх здивує, і це буде диво, але не справжнє;
  • чудеса, які можуть бути сприйняті лише в тому випадку, якщо ми готові до рани, є справжніми чудесами.

У багатьох традиціях, якщо не в усіх, є поняття про щасливу рану або щасливу травму – таку відкритість, яка дозволяє сприймати диво, сприймати події, що здатні трансформувати.

Чи є місце диву у стані травми?

Мені здається, основний парадокс розмови про травму полягає саме в тому, що, з одного боку, – це завжди щось болюче, незворотне, те, чого слід уникати; а з іншого – всі прояви краси, божественного, священного в нашому житті за своєю динамікою дуже нагадують динаміку травми, всі вони пов’язані з раною.

І якщо ми говоримо про «щасливі» рани, я би звів це до однієї тези: найважчий наслідок травми – втрата людиною здатності вірити в диво, закриття для себе доступу до перетворення пережитого на позитивний досвід, на позитивні сенси, на ті події, які привносять у життя осмисленість і нове дихання.

Тому для мене розмова про травму – це не про те, як стати невразливим, захищеним, створити простір безпеки, в якому мене не наздожене нічого з того, що відбувається зовні. Це, швидше, зворотне завдання: як повернути людині довіру до життя, як допомогти їй пережити досвід трансформації та повернути здатність бути щасливою.

Це дуже давня проблематика, її опрацювання, спроби осмислити ми знаходимо вже в античній філософії, у Платона та Аристотеля, а далі вона червоною ниткою проходить по всій європейській цивілізації.

Стаття підготовлена в рамках проєкту «Стресооборона: український рецепт» за матеріалами онлайн-розмови Сергія Роголя та Олександра Філоненко

Підписуйтесь на наш Instagram і не пропускайте найкорисніші матеріали від Beauty HUB!

читайте також