Споживча паніка під час карантину: інтерв’ю з психологом

  • Туризм в Україні 2021

  • Весільний переполох

  • Пілінги: все, що потрібно знати

  • Self-love: celebrate yourself

  • Абетка вітамінних добавок

    бады

Через спалах COVID-19 багатьох жителів України та інших країн охопив жах. Страх перед невідомістю спровокував високий рівень тривоги, невизначеності та масових закупівель у магазинах. Як вистояти в умовах споживчої паніки? Розповідає наш експерт Ольга Панчук.

Новини про поширення пандемії в світі спричинили серед певних верств населення споживчу паніку: люди спустошують полиці з крупами, консервами, дезінфекторами й іншими засобами гігієни. Так, для торгового бізнесу це навіть плюс. Адже панічні настрої спричиняють підвищений попит на певні товари і впливають на збільшення продажів. І поки в магазинах зростає виручка, у нас – тривога.

Страх перед невідомим захворюванням, що насувається та долає міжнародні кордони зі швидкістю світла, стає джерелом багатьох переживань і хаосу. І це нормально. Але психологи застерігають, що епідемія коронавірусу містить усі компоненти, щоб занурити суспільство в панічний стан, якщо з ним не поводитися обережно. Кризові ситуації – це потужний інструмент, аби посіяти суспільні конфлікти і тиснути на споживчі інстинкти людей.

Редакція Beauty HUB розуміє настрій мас, але навіть в умовах кризи ми рекомендуємо всім зберігати спокій і здоровий глузд. Вивчайте перевірену інформацію фахівців, тверезо оцінюйте ситуацію, бережіть себе й уникайте паніки навколо. А як це зробити, нам розповіла практичний психолог і арт-терапевт Ольга Панчук.

Психолог Ольга Панчук

– Ольго, розкажіть, що таке споживча паніка і чи варто її боятися.

– Один з найбільших страхів людини – це страх невідомості. Навіть страх смерті не так лякає, як невизначеність майбутнього. Саме цей механізм запускає паніку. Також варто враховувати той факт, що у нашого народу існує генетична пам’ять про голод. На підсвідомому рівні людині, предки якого вмирали від голодної смерті, властиво в подібних ситуаціях накопичувати продукти. Та і в принципі властиво. Поспостерігайте за туристами в готелях «все включено»: європейці ніколи не будуть ставити собі на стіл усе, що пропонує ресторан готелю, а слов’яни візьмуть все і ще з гіркою і їстимуть аж до болю в животі, намагаючись залишити тарілки порожніми, тому що їжу викидати не можна.

Споживча паніка – це саме один із способів впоратися з тривогою. А паніка – це високий ступінь тривоги. Людина, яка панікує, не може адекватно оцінювати те, що відбувається, тверезо аналізувати інформацію ЗМІ і приймати зважені рішення. А купівля товарів – це хоч щось, що людина може тримати під контролем. Я не думаю, що варто побоюватися паніки як такої. Крім того, що громадською думкою нагнітається споживча паніка, є також і інформація про те, як убезпечити себе, ведеться просвітницька робота та в магазинах реально повні полки, ніхто не відбирає один у одного продукти і всім всього вистачає.

Потребительская паника

– Які ризики і підводне каміння з точки зору психології приховує в собі ця ситуація в світі?

– Я думаю, що в групі найвищого ризику опинилися люди з тривожним розладом особистості. Їм і так властиво непокоїтися, а тут ще й реальна загроза з’явилася. Виникає відчуття страху, втрата контролю над своїм життям. Страх – це реакція на загрозу. Людині потрібен страх, аби вміти впоратися з загрозою. Інакше кажучи, якби у людини не було почуття страху, то її б давно поїзд переїхав. Але буває і так, що людину охоплює відчуття жаху, що насувається, який може розвинутися в фобію. Що стосується ситуації з пандемією, то у багатьох може розвинутися фобія, наприклад, захворіти на звичайне простудне захворювання або взагалі будь-яка фобія, пов’язана з цією темою. Також можуть виникнути обсесивно-компульсивні розлади у вигляді частого миття та дезінфекції рук. У людей, схильних до депресивних розладів, можуть посилитися симптоми депресії.

З огляду на умови карантину, то багатьом доведеться перебувати в одному приміщенні з одними і тими самими людьми, в одних і тих самих стінах, маючи мало різноманітності в своєму дозвіллі. У зв’язку з цим можуть загострюватися почуття або стани, які людина не помічала або не визнавала. Висока ймовірність виникнення конфліктів, нерозуміння і роздратування в тих сім’ях, де не прийнято домовлятися, або партнери довгий час закривали очі на якісь проблеми в стосунках. І це не через те, що хтось із партнерів хороший або поганий. А через те, що це стрес, і в стресі людині складно. Стрес загострює складні моменти у стосунках, які можна було нібито не помічати за буденним життям зайнятої чимось людини.

Є відомості, що в Китаї, наприклад, після карантину в загсах було зареєстровано рекордну кількість заяв про розлучення.

Проблемы в отношениях

читайте також

Також буде складно тим, хто не звик накопичувати фінансові заощадження. На цьому тлі може виникати багато конфліктів, претензій, критики, звинувачень і образ. Багатьом відомий яскравий приклад кризи 90-х: багато пар розвелося, але багатьох ця криза і згуртувала навколо теми виживання.

Але найголовніше в стресі – це не позбутися нього, а адаптуватися до нових умов життя. Вже доведено, що в місцевостях, які схильні до природних катаклізмів, виживають ті, хто найкраще зміг адаптуватися.

– Володіння ситуацією – фундаментальна потреба нашого повсякденного життя. З огляду на те, що пандемія створює відчуття втрати контролю, люди шукають способи, як його відновити. Найчастіше це виливається в накопиченні запасів продуктів в підвищених обсягах. Які ще варіанти є?

– Намагатися контролювати щось, що реально можливо контролювати. Це може бути що завгодно: режим дня, хобі (все, що можна робити в умовах перебування вдома: малювання, ліплення, вишивання, спорт, плетіння, читання, спів тощо), спілкування з родичами за телефоном, навчання онлайн , дотримання карантинних норм. Намагатися зосереджуватися не на тому, що неможливо проконтролювати, а на тому, що можна проконтролювати.

– Страх же, по суті, є дуже хорошою емоцією, щоб підвищити споживчий попит. Як людям уникати панічних настроїв і не бігти за десятої пачкою гречки слідом за сусідкою?

– Як я вже сказала вище, страх для людини важливий і його мета – зберегти людині життя. В основі паніки лежить почуття страху. Щоб не піддаватися паніці, важливо розуміти, що є страхи реальні, а є страхи надумані. Надуманим страхом є віра в те, що все людство загине від голоду. У сучасному світі дуже складно померти голодною смертю. За останній час не було зафіксовано ще жодної смерті протестувальника, який виявляв свій протест голодуванням. Навіть якщо людина сяде десь в переході і вирішить померти голодною смертю, то їй це не вдасться. Рано чи пізно до нього хтось підійде, потім його забере поліція або соціальні служби, відвезуть до клініки, і навіть якщо там вона відмовиться їсти, її годуватимуть примусово. А реальним страхом може бути: «Мені страшно, що мені не вистачить гречки, але буде ще тисяча варіантів продуктів, які не дадуть мені померти з голоду». Без гречки реально можна вижити. Більш того, в країнах, які вже пережили карантин, ніхто не помер від голоду. Важливо зрозуміти й усвідомити, що всім всього вистачить. У нас ніхто нічого не відбирає, як це було, наприклад, за часів голодоморів.

Потребительская паника

читайте також

– Чи може людина виробити психічну стійкість до життєвих проблем і стресів? Такий собі «імунітет» до різних агентам тривоги.

– Імунітет до стресів виробляється точно так само, як і імунітет організму. Це як вітрянка, наприклад. Варто нею раз перехворіти, щоб імунітет став до неї стійким. Стрес – це подія, яка виникає в житті людини вперше і набуття досвіду, якого вона не має. За нормою людині потрібен стрес, аби вона могла розвивати свою гнучкість адаптації в складних життєвих ситуаціях. Це і називається стресостійкість. Як каже один відомий психіатр: «У спецназу не буває панічних атак». Вони максимум адаптовані до майже всіх стресових ситуацій.

Будь-яка криза, неважливо, в стосунках вона або фінансова, націлена на те, щоб поліпшити якість життя і взаємодію з людьми, які нас оточують, і світом. Криза – це будь-яка ситуація, в якій людина розуміє, що світ навколо неї змінився, а способи взаємодії з цим світом залишилися колишні, і вони вже не працюють. У пошуку нових методів взаємодії зі зміненим оточенням людина розвивається і росте як особистість. Тому на кожну кризу важливо дивитися, як на можливість розвивати гнучкість психіки і безліч нових варіантів взаємодії зі зміненим світом. Людина дізнається багато нових варіантів «співпраці» з навколишнім світом, які допомагають їй вижити. Саме за таким алгоритмом і виробляється стійкість до життєвих проблем і стресів.

– Деякі експерти кажуть, що компульсивна поведінка може затьмарити рішення реальних проблем і змусити людей ігнорувати первинні заходи безпеки, такі як часте миття рук і дотримання карантину. Чи згодні ви з цим?

– Швидше за все, не погоджуся з цим. За нормою в людині закладено інстинкт самозбереження. І якщо для того, щоб залишитися в цілісності і безпеці треба помити руки, то чому б їх не помити. Миття рук – це саме ще одна річ, яку людина може контролювати в ситуації, що склалася.

Але, думаю, будуть і ті люди, які, на жаль, зазнають впливу компульсивної поведінки і проігнорують норми первинної безпеки. Сподіваюся, що таких людей буде меншість, і ЗМІ, а також громадськість і правоохоронні органи зможуть вплинути на їхню поведінку.

– Карантинні заходи свій результат, можливо, дадуть, але як потім відновлювати своє емоційне здоров’я? Як навчитися розпізнавати тригери ще до того, як страх знову почне наростати?

– Не зовсім зрозуміло, чому страх має знову наростати. Нікому не відомо, повториться подібна ситуація чи ні, але люди точно навчаться правильно мити руки, і кожен витягне свої уроки життя. Також можна подивитися на досвід тих країн, які вже вийшли з карантину, і виявити, що світ нікуди не подівся і нічого, по суті, не змінилося: весна змінює зиму, а зима – осінь.

Що стосується психоемоційного стану, то важливо дозволяти собі переживати всі почуття й емоції, які виникають у зв’язку з адаптацією до умов після карантину. Вміти себе підтримати в цей момент. Не вдавати, що страху не існує. Дозволяти собі боятися і помічати, який це страх: реальний або надуманий. Річ у тім, що людина не може контролювати виникнення своїх емоцій і почуттів. Вони спочатку виникають, а потім тільки усвідомлюються. Тому безглуздо наперед контролювати своє життя так, аби почуття не виникали. Вони все одно будуть виникати, хочете ви того чи ні. Якщо самостійно буде складно з цим впоратися, то можна відвідати кілька сесій у психолога, аби знизити рівень тривоги.

І знову повторюся: найважливіше – це адаптація до нових умов життя. По можливості продумати наперед всі свої можливі дії після карантину і робити все, що від вас залежить. Маленькими кроками, з обережністю і турботою про себе входити в життя трохи іншої якості. Не критикувати себе за свій страх і несміливість, а підтримати себе, подбати про своє тіло, психіку та душу.

Підписуйтесь на наш Facebook і не пропускайте найкорисніші матеріали від Beauty HUB!

читайте також