Для початку висловлюю подяку жіночому феміністичному руху в США, завдяки якому тільки 1971 року було подано першу публічну заяву про зґвалтування. Цей рік можна вважати днем народження боротьби людства з насильством. До цього часу деякі жінки терпіли, деякі сприймали насильство як норму, але знайшлися і ті, хто вирішив повстати проти системи.
І тепер у словниковому запасі сучасної людини з’являється все більше слів, що позначають різноманітні види насильства: аб’юз, газлайтинг, мобинг, булінг тощо. Крім цього, приймаються закони про протидію насильству, відкриваються центри для підтримки жертв насильства з наданням їм безкоштовного тимчасового житла, юридичної і психологічної допомоги.
Що таке аб’юз і яким він буває
Часто, коли йдеться про насильство, багато хто думає, що мається на увазі тільки фізичне насильство. Але це не так. Законом визначаються і переслідуються чотири види насильства: фізичне, психологічне, економічне та сексуальне. Крім цих видів, є ще політичне, правове, дитяче, духовне насильство, насильство воєнного часу, в навчальній сфері, насильство і жорстокість у ЗМІ, торгівля людьми, дискримінація різних форм (гендерна, вікова, расова, сексуальна, соціальна тощо).
Насильство можна проявляти як щодо іншої людини, так і щодо себе. Сьогодні йтиметься про насильство, або аб’юз, у стосунках. Аби склалися насильницькі відносини, потрібні дві складові: аб’юзер і жертва. Аб’юзер – це людина, яка займається аб’юзом. Аб’юзером може бути як жінка, так і чоловік. Аб’юз – це прояв фізичного чи психологічного насильства щодо людини, незалежно від віку та гендерної приналежності. Жертва – це суб’єкт, який постраждав або загинув від чого-небудь або заради чого-небудь.
Фізичне насильство розпізнати дуже просто. Але як же розпізнати інші види насильства і зрозуміти, що ви живете з аб’юзером або, наприклад, те, що аб’юзером є ви? Часто жертва може заперечувати сам факт насильства, переконувати себе в тому, що це було тільки кілька разів або нечасто, або коли він (вона) вип’є. Але це не скасовує її важких почуттів і наслідків акту насильства: приниження, образа, смуток, печаль, розчарування, образа, провина, душевний біль тощо.
Як зрозуміти, що вас аб’юзять
Аб’юз у родині та стосунках зокрема має місце бути, коли партнер (або колишній партнер):
- ображає і принижує;
- забороняє зустрічатися з рідними, друзями, перешкоджає спілкуванню з ними;
- б’є або кричить, лякає і загрожує побоями;
- б’є дітей;
- змушує займатися сексом проти волі;
- не хоче, щоб партнер працював або вчився;
- змушує партнера думати, що тільки він може правильно розпоряджатися сімейними грішми;
- постійно критикує (як партнер одягнений, як готує їжу, як виглядає);
- вселяє почуття провини перед дітьми;
- маніпулює дітьми для опосередкованого насильства;
- примушує до вживання наркотиків і алкоголю.
Газлайтинг і аб’юз
Ще один вид аб’юз у стосунках – це газлайтинг.
Мета такої маніпуляції – переконати жертву, що вона психічно нездорова. Це тонка тактика, яка спеціально виробляється аб’юзером протягом тривалого часу. І в цю «гру» погоджуються грати обидва: і жертва, і аб’юзер. Наприклад, жінка може терпіти моральне насильство через те, що у неї діти і вона не вірить, що зможе забезпечити їх самостійно.
Що робить аб’юзер:
- змушує жертву мати сумніви щодо своєї пам’яті. Каже, що нічого такого не було, він нічого не робив, це все наснилося;
- змушує мати сумніви у власних почуттях і станах. Каже, що жертва все вигадала, перебільшила, їй почулося, він пожартував;
- спростовує всі докази, переконуючи жертву у власній дурості й відсутності інтелекту;
- акцентує увагу на уявній віковій, гендерній і фізіологічній необізнаності жертви: «Та що ти розумієш? Сидиш у чотирьох стінах в декреті. Тільки й знаєш, як пелюшки міняти. В цьому ти найкраща! Щось серйозніше тобі довіряти не можна!».
Що робити жертві:
- не вступати в дискусію з метою довести свою правоту. Її ви все одно не доведете, а моральне і фізичне виснаження точно вам гарантовано;
- розвивати віру в себе і впевненість у тому, що з вами все в порядку;
- якщо це сталося в колективі, то краще його поміняти. Людей ви точно не зміните;
- якщо це сталося в школі з вашою дитиною, то є сенс навіть поміняти школу. Дитина не має терпіти знущання;
- ну а якщо це сталося у стосунках, то безпосередньо заявити партнеру, що ви це терпіти не будете. І якщо ситуація повториться, то хоча б замислитися над тим, чи з тією людиною ви перебуваєте поруч?
Пасивний аб’юз і його ознаки
Часто в стосунках виникає ще і пасивний аб’юз, який розпізнати дуже важко. Здається, що ніби все добре, хоча відчувається, що щось відбувається не те, але пояснити і зрозуміти це складно. Такий аб’юз проявляється в:
- уявних добрих порадах: «Ти б, матуся, шапочку надягла на дитину. А то нахолодиш, а лікуватися сьогодні дорого»;
- уявного піклування: «Тобі вже 28, а ти не заміжня. Ще пару років, і тебе ніхто не візьме!»;
- плітках і заздрості: «Ну звичайно, з таким-то чоловіком, машиною, квартирою навіщо тобі взагалі працювати? Сиди вдома і насолоджуйся!»;
- гуморі та сарказмі: «Ти ж моя Пампушка! Солодка булочка! Животик, як ковбаска. А твоя подруга Ленка – справжній сухар!».
Як реагувати
- Не йти на повідку в агресора і зберігати непохитність. Важливо залишитися в дорослій позиції, не вступати в дискусію: «Так, я не заміжня».
- Ставити прямі запитання: «Я що, перестала тобі подобатися? Тебе не влаштовує моя зовнішність? Тобі подобається моя подруга?».
- Чітко визначати свої кордони особистості. Висловлювати свій гнів, спрямовувати свою агресію в конструктивне русло: «Я мама цієї дитини, і мені вирішувати, що їй надягати, а що ні. Дякую за пораду».
- Говорити про себе і свої почуття в нейтрально-позитивному тоні: «Мені тішить, що ви такої високої думки про мого чоловіка, але розмірковуйте про це за моєї відсутності».
Чому жертви терплять аб’юз
У насильницьких стосунках жертва й аб’юзер потрапляють в коло (або цикл) домашнього насильства, навіть не помічаючи цього.
- На першій стадії підвищується напруження і невдоволення, що проявляється в претензіях, образах і цькуванні.
- На другій стадії відбувається акт насильства: побиття, наруга, приниження, знецінення. На цьому етапі жертва протестує і намагається втихомирити агресора.
- На третій стадії партнери миряться, агресор перепрошує, виправдовується, запевняє жертву, що це вона у всьому винна і взагалі перебільшує подію, іноді навіть заперечує сам інцидент.
- І четверта стадія найсолодша – «медовий місяць». Жертва вибачає аб’юзера. І влада тепер в її руках. Адже з людиною з почуттям провини можна робити все, що завгодно. Агресор всіляко намагається загладити провину, дарує дорогі подарунки, влаштовує романтичні вечори, шанобливий, уважний, спокійний і робить все, що жертва забажає. А потім все повертається і знову настає перша стадія.
Саме через таку солодку стадію «медового місяця» жертві важко вибратися з цього циклу. Але з часом ця стадія і стадія примирення стають майже непомітними і залишається тільки насильство. А жертва все терпить, очікуючи «медового місяця».
Як боротися з аб’юзом
Аби вирватися з цього циклу, жертві необхідно:
- усвідомити свою присутність у ньому;
- досліджувати, яку потребу ви реалізуєте в цьому стані. Це може бути потреба в увазі, турботі… Іншими словами – навіщо ви терпите таке ставлення до себе, що це вам дає?;
- знайти адекватні рішення реалізації своєї потреби. Робити це не за чужий рахунок, а самостійно. Взяти відповідальність за своє життя, настрій, інтереси і матеріальні ресурси;
- звернутися по допомогу до найближчого центру допомоги жертвам насильства;
- звернутися по допомогу до психолога;
- розвивати себе і пробувати нове. Можливо, ви зазнаєте невдачі або розчарування, але це буде той досвід, який поверне вас до реальності зі стабільною основою;
- і найголовніше – прийняти стійке рішення вибратися з цієї залежності.
Якщо ви помічаєте у себе схильність до аб’юз, то зробіть наступні кроки.
- Визнайте свою схильність до прояву насильства і щиро налаштуйтеся вирішити свою проблему.
- Усвідомте свою залежність від об’єкта агресії.
- Пройдіть індивідуальну або групову психотерапію, яка допоможе зрозуміти:
- значення свого насильства;
- як насильство було закладено в дитячому віці, розвивається і триває в дорослому житті;
- як насильство впливає на сім’ю;
- як алкоголь і наркотики впливають на агресивну поведінку;
- гендерні відмінності партнерів;
- питання влади і контролю в близьких стосунках;
- наслідки насильства для своїх дітей і як насильство використовувалося в дитинстві проти них.
Більшість ґвалтівників відмовляються проходити психокорекційні програми. Тому існує світова практика примусового направлення аб’юзерів на корекційні заняття за рішенням суду. Програма таких занять націлена на формування нової, ненасильницької поведінки. В Україні аб’юзер може отримати такий напрям у правоохоронних органах.
Підписуйтесь на наш Facebook і не пропускайте найкорисніші матеріали від Beauty HUB!
