Всі операції залишають за собою сліди, і шрами тому прямий доказ. Звичайно, хірурги всіляко намагаються ховати і приховувати шрами. Ми знаємо, що шрами ніби би є, але їх ніби немає, тому що не видно.
Наприклад, при мамопластиці (збільшенні грудей) розріз найчастіше робиться під грудьми, він захований у складці. При абдомінопластиці (підтяжки живота) розріз проходить над областю лобка і ховається в волоссі лобкової зони, а якщо їх немає, то під спідньою білизною. При підтягуванні обличчя шрами залишаються за вухами і маскуються волоссям. При блефаропластиці повік шрами приховані в природній складці повіки.
Зазначимо, що «рубець» і «шрам» – слова-синоніми.
Не всі шрами однакові, їх існує три типи!
Деякі шрами заживають і стають ледве помітними. Інші ж стають настільки помітними, що часом навіть істотно впливають на якість життя його власника.
Коли шрам погано заживає і не перетворюється на тонку лінію, то він обов’язково потрапить до однієї з таких категорій:
- Нормотрофічний рубець.
Ідеальним вважається плоский і тонкий шрам. Шрами можуть залишатися тонкими, а потім з часом розширюватимуться. Найчастіше це відбувається зі шрамами, які розташовані в зонах постійного руху, наприклад, на колінах. Якщо плоскі й тонкі шрами люди намагаються не чіпати і навіть забувають про них, то плоскі і широкі найчастіше ховають під татуюваннями і прибирають за допомогою пілінгів, лазера тощо. Ці шрами, як правило, не спричиняють великого фізичного, емоційного чи психологічного неспокою для людини.
- Келоїдний рубець.
Для того щоб рубець вважався келоїдним, він має мати певні характеристики. Келоїдні рубці виглядають вкрай неестетично, вони широкі, тверді і завжди підіймаються над шкірою. Келоїдні рубці мають властивість рости і завдавати дискомфорт у вигляді болю і свербіння. Келоїдний рубець завжди буде займати більшу площу, ніж первісне ранове пошкодження. Келоїдні рубці, звичайно, можуть утворюватися на будь-якій ділянці тіла, але найбільш частою їх локалізацією є спина, плечі і груди. Келоїдні рубці є найбільш складними, погано піддаються лікуванню й усуненню, яке частіше за все полягає в висіченні (вирізанні), введенні стероїдів тощо.
- Гіпертрофічний рубець.
Деякі шрами згодом стають ширшими і вище рівня шкіри, ніж були спочатку, і саме їх ми описали трохи раніше. Якщо ж рубець підтримує форму початкового розрізу, то він вважається гіпертрофічним. Гіпертрофічний рубець часто плутають з келоїдним. Звичайно, в деякому відношенні вони схожі, але насправді вони абсолютно різні. На відміну від колоїдного, гіпертрофічний рубець не поширюється за межі своєї первісної поверхні рани. Вона може зменшуватися в розмірах після декількох років, але вже точно не збільшиться. Гіпертрофічні рубці зустрічаються частіше, ніж келоїдні, і їх не так складно лікувати.
Підписуйтесь на наш Viber і не пропускайте найкорисніші матеріали від Beauty HUB!
