Світові тренди останніх років сходяться в одному – користувачі та користувачки косметичних засобів стають набагато більш уважними до складу, концентрацій активів та використання шкідливих елементів. Бажання більшої прозорості і ясності на етикетках змушує виробників косметики чіткіше позначати інгредієнти, відходити від плутаних назв і перевантажених складів до простіших і більш дієвих формул та подекуди відмовлятися від використання шкідливих складників.
Базові принципи маркування косметичних засобів
Кожен виробник косметики зобов’язаний вказувати на етикетці повний список інгредієнтів відповідно до міжнародної номенклатури косметичних інгредієнтів (INCI). Ця універсальна система дозволяє споживачам орієнтуватися у складі продуктів незалежно від країни виробництва та допомагає зробити більш усвідомлений вибір.
Інгредієнти з концентрацією понад 1% вказуються за зменшенням їхньої кількості у складі, а компоненти з концентрацією менше ніж 1% можуть бути зазначені в довільному порядку. Зазвичай активні компоненти, які відповідають за ефективність засобу, розташовуються на початку списку, а ароматизатори, барвники та консерванти — наприкінці.
Якщо на упаковці зазначено активний компонент, наприклад, вітамін С чи ретиноїди, перевірте їхнє місце у списку інгредієнтів: на початку — ознака якісного продукту, наприкінці — ймовірний рекламний хід. Масові бренди часто акцентують увагу на популярних активах, додаючи їх у недієвих концентраціях, тому продукти можуть не відповідати очікуванням. Завжди перевіряйте склад і позицію інгредієнтів у списку, щоб обирати ефективні засоби.
Географічні особливості маркування: ЄС та США
Попри загальну схожість у правилах маркування косметичних засобів у ЄС та США, між ними існують важливі відмінності. Основна різниця полягає в рівні регуляції: у Європейському Союзі вимоги суворіші. Тут заборонено понад 2500 інгредієнтів, тоді як у США ця цифра набагато нижча і виміряється десятками. Це пояснює, чому великі міжнародні бренди зазвичай орієнтуються саме на європейські стандарти, аби охопити обидва ринки.
«Червоні прапорці»: інгредієнти, яких варто уникати
Проте на що б ви не орієнтувалися – чи то на дієвість, чи то на безпеку, чи – ідеально – на поєднання того й іншого, варто перевіряти склад на шкідливі компоненти. Ми в Instytutum вивели поняття «Стоп-3» для позначення компонентів, яких не має бути в складі косметичних продуктів за жодних умов. Ось на що варто звернути увагу насамперед.
Мінеральні олії
Словосполучення «мінеральні олії» для необізнаного покупця звучить цілком безпечно – олії, мінерали, в чому ж може бути проблема? Але насправді так називають продукти нафтопереробки, які здатні закупорювати пори, порушувати клітинне дихання та функціонування гідроліпідного бар’єра шкіри, а також можуть викликати висипи та запалення.
На етикетці можуть бути позначені як: mineral oil, liquid paraffin (рідкий парафін), paraffin oil і paraffinum liquidum (парафінова олія), petrolatum liquid і petroleum oil (рідкий вазелін), white mineral oil (біле мінеральне масло).
Якщо ви шукаєте засіб, який ефективно утримуватиме вологу в шкірі, але при цьому буде безпечним і не провокуватиме небажаних реакцій, варто звернути увагу на продукти, що містять сквалан, натуральні олії (наприклад, какао або ши), а також ланолін. Ці компоненти природного походження мають чудові зволожувальні властивості, сприяють регенерації шкіри та підходять навіть для чутливої шкіри, забезпечуючи м’який і безпечний догляд.
Парабени
Парабени – це консерванти, які продовжують термін придатності косметики і запобігають розмноженню бактерій в засобі. Проте для шкіри парабени можуть бути небезпечні: вони посилюють існуючі проблеми шкіри, можуть спричинити подразнення та алергії. Крім того, згідно з дослідженням університету Корнелл, парабени здатні імітувати природний естроген і спровокувати гормональний дисбаланс. Тож раджу взяти за правило обирати продукти з маркуванням «без парабенів» або paraben-free. Погодьтеся, краще використати безпечний засіб за пів року, ніж мати можливість використовувати небезпечний протягом двох років.
Шукати на етикетках: Methylparaben, Butylparaben, Ethylparaben, Propylparaben, Isobutylparaben, Isopropylparaben.
Але, крім цього, існує ще близько 40 «прихованих» найменувань парабенів (наприклад, бензойна кислота). Оскільки жодна людина не здатна запам’ятати їх усі, краще візьміть за правило вибирати косметику з позначкою «не містить парабенів».
Сульфати
Сульфати відносять до класу поверхнево-активних речовин (ПАР), які додають в засоби для вмивання, щоб вони пінились, а в креми і сироватки – для створення ефекту поверхневого ліфтингу (як і мінеральні олії). Сульфати шкодять шкірі, руйнуючи її захисний бар’єр, провокують трансдермальну втрату вологи, подразнення і сухість. Щоб компенсаторно захистити і зволожити себе, шкіра накопичує на поверхні роговий шар і виробляє зайвий себум, що провокує тьмяність і жирний блиск. В результаті шкіра одночасно отримує ознаки жирної та сухої, і загалом дуже прискорюється процес старіння.
Шукати на етикетках: SLS (Sodium Lauryl Sulfate) і SLES (Sodium Laureth Sulfate). Іноді бренди трохи хитрять і змінюють формулювання, прибираючи слово sulfate, наприклад, Lauryl-7 або Laureth-23. Але за складом це той самий SLS.
Я раджу взяти за правило обирати безсульфатні засоби для вмивання, які часто піняться набагато менше звичних сульфатних, проте є атравматичними і бережуть ваш природний pH, дозволяючи шкірі ефективно захищатись від запалень і втрати вологи. Наприклад, наша гідрофільна олійка Transforming Melting Cleanser має текстуру насиченого бальзаму, що при контакті зі шкірою тане та перетворюється на легку олію. Під час взаємодії з водою стає шовковистою емульсією, миттєво розчиняє й видаляє макіяж і мікрочастинки бруду, а також очищає закупорені пори, не висушуючи шкіру та не спричиняючи неприємного відчуття стягнутості.
Як має виглядати якісний склад засобу?
Після того, як ми переконались у відсутності токсичних компонентів, потрібно ретельно дослідити етикетку за принципом «спершу активи». Перші компоненти у списку завжди містять найвищу концентрацію. Логічно, що першим компонентом буде йти розчинник – вода – і це абсолютно нормально. А от наступними в списку мають бути активи (якщо, звісно, ми говоримо про робочий продукт).
Тож шукайте на початку списку активні компоненти: вітамін С THD, AHA- та BHA-кислоти, гідроксіпінаколон ретіноат (гранактивний ретиноїд), ніацинамід, стовбурові клітини рослин, мультимолекулярну гіалуронову кислоту тощо. Також майте на увазі, що дійсно високі концентрації бренди зазвичай виносять на етикетку у відсотках. Тобто, якщо написано серум з вітаміном С без пояснень, може бути, що його там зовсім небагато. А от якщо на передню частину етикетки винесли «вітамін С THD 15%» – інша справа.
З активами, до речі, також треба розбиратись. Косметична наука постійно розвивається, тому важливо уникати застарілих форм активних інгредієнтів, які, хоч і демонструють ефективність, часто бувають агресивними та можуть спричинити подразнення чи небажані шкірні реакції, які нівелюють їх користь. Це добре ілюструє приклад ретиноїдів.
До олдскульних форм належать: ретинол, третиноїн, ізотретиноїн, алітретиноїн, етретинат, ацитретин, ретиніл пальмітат.
Допустима концентрація цих ретиноїдів – до 1%, адже вище заборонена європейською регуляторикою і може спровокувати подразнення.
Тому при виборі продукту з ретиноїдами варто звертати увагу на сучасні форми – це гранактивний ретиноїд (hydroxypinacolone retinoate) або інкапсульований ретинол. Ці форми оминають ланцюжок перетворень на ретиноєву кислоту і впливають напряму на ретиноєві рецептори, завдяки чому дають ефект швидше і безпечніше. Саме їх можна використовувати в вищих концентраціях.
Тому краще почитати додаткову інформацію саме по тій формі компоненту, яка міститься в продукті. Не бійтесь перепитувати – відповідальні бренди мають надати вам цю інформацію.
Терміни придатності й використання
Ще один важливий аспект при виборі косметики – це термін придатності й період використання після відкриття. Останній зазвичай позначається значком відкритої баночки з цифрою та літерою «М» (місяці). Цей параметр особливо важливий для засобів із активними компонентами.
Термін придатності стосується зберігання продукту до відкриття, тобто дати, до якої засіб залишається стабільним у закритому вигляді. Після цієї дати орієнтуватися на період використання після відкриття вже не можна. Період після відкриття (наприклад, 6М або 12М) означає, скільки часу продукт залишається безпечним та ефективним після розкриття, за умови правильного зберігання.
Щоб завжди бути впевненими у безпечності продукту, рекомендую позначати дату відкриття на упаковці — це допоможе легко відстежувати час використання.
Отже, підсумовуючи: які основні речі ми маємо побачити – або не побачити – на етикетці?
- Уникаємо «червоних прапорців» – сульфатів, парабенів, мінеральних олій.
- Перевіряємо концентрації та види активів.
- Слідкуємо за терміном придатності, але пам’ятаємо, що це дата, до якої можна відкрити засіб, тож до неї можна додати ще місяці використання.
- Обираємо сучасні форми активів у розумних комбінаціях.
- Віддаємо перевагу мультифункціональним засобам одного бренду, а не монокомпонентним – це спрощує рутини, гарантує відсутність «конфліктів» між різними засобами і береже довкілля від зайвої упаковки.
- Не соромимося запитувати – відповідальні бренди завжди детально пояснять вам, що у складі їхніх продуктів.
- Правильно зберігаємо відкриті продукти: більшість давно не потребує зберігання у холодильнику, проте обов’язково закриваємо кришечки, бережемо від сонячних променів і високих температур і не використовуємо після того, як збіг гарантований строк використання (6М, 12М тощо).
Розуміння етикеток косметичних засобів – це незамінна навичка, яка точно допоможе вам обирати ефективні та безпечні продукти для догляду й уникати підозрілих і недієвих, навіть якщо вони добре розрекламовані. Пам’ятайте про основні правила читання складу, звертайте увагу на потенційно небезпечні інгредієнти й дотримуйтесь термінів придатності. Ваша шкіра заслуговує на найкраще!
Підписуйтесь на наш Telegram-канал і не пропускайте найкорисніші матеріали від Beauty HUB!
