Літературу про психологію сексуальності у світі знайти досить просто, сьогодні нас можна вважати сексуально грамотними.
У XXI столітті одна частина жінок бореться із внутрішніми та зовнішніми демонами за сексуальну свободу, за право отримувати задоволення як завгодно, коли завгодно і в будь-якій кількості, в той час як інша навпаки — бореться за право не хотіти, не збуджуватися, не займатися сексом і при цьому почуватися хворими чи ненормальними. Йдеться про асексуальність та демісексуальність.
Розкажемо, що ховається за термінами «асексуальність» і «демісексуальність», а також як визначити, чи ви є аксесуалом. Дізнайтеся, які види асексуальності бувають, а також які ознаки є у вас. Ми розповімо, чи є асексуальність хворобою і чи можна стати асексуалом.
Асексуальність: діагноз чи варіант норми?
Зниження або зникнення сексуального потягу може бути спричинене психологічними проблемами (наприклад, конфліктами з партнером, стресом), проблемами зі здоров’ям, бути побічним ефектом прийому деяких ліків. Водночас відсутність інтересу до сексу може бути особливістю, яка супроводжує людину все свідоме життя.
Аксесуальність – це не відмова від сексу, не вимушена помірність, це взагалі не вибір – це принципова відсутність потягу як такого. Саме тому міжнародні спільноти асексуалів вимагають визнати, що ця особливість – не хвороба, а ще один варіант норми.
Коли 2004 року у Великій Британії проводили опитування про сексуальність, 1% учасників опитування відповіли, що вони «ніколи не відчували жодного сексуального потягу взагалі ні до кого».
В іншому нещодавньому дослідженні жінкам зі зниженим статевим потягом показували фільми з еротичними сценами. У деяких із них при цьому спостерігалися вогнища збудження в корі головного мозку, тобто їхнє тіло таки реагувало збудженням, хоча вони його й не усвідомлювали. Отже, ці жінки в принципі здатні відчувати сексуальний інтерес і збудження, яке з якихось причин пригнічене.
Однак в інших учасниць експерименту не було жодної реакції взагалі, тобто навіть на фізіологічному рівні вони реагували на еротичні сцени анітрохи не активніше, ніж реагували б на прогноз погоди чи передачу про способи заварювання чаю.
Серед асексуалів та демісексуалів є й знамениті люди, наприклад, один із найвідоміших — нині покійний дизайнер Chanel, Fendi та Karl Lagerfeld — Карл Лагерфельд.
Хто такі демісексуали
Є ще один варіант зниженої сексуальності – демісексуали. Це люди, близькі до асексуалів, але у них сексуальний потяг все ж таки іноді виникає. Щоправда, для цього їм потрібний особливий емоційний зв’язок, який може розвиватися досить довго.
Багато демісексуалів відчувають потяг лише до однієї людини або невеликої кількості людей за все своє життя. Часто такі люди не бачать особливого задоволення у перегляді порно чи еротики, їх відштовхує ідея ходити на побачення у пошуках сексуального партнера – навіщо витрачати час на чужу людину, якщо можна добре провести час із друзями чи на самоті? Тим більше їм незрозуміла ідея one night stand, а думка про секс після кількох зустрічей навряд чи спаде їм на думку.
Причини відсутності сексуального потягу
Наукова спільнота поки що не має однозначної відповіді на запитання, які причини асексуальності та демісексуальності. Але існування понять асексуальність і демісексуальність дозволяє таким людям відчути полегшення та впевненість у собі. А спільноті схожих людей – отримати схвалення, розуміння, підтримку, інформацію для роздумів.
Більшу шкоду нам завдає не відсутність сексу, а страшилки про те, наскільки шкідлива відсутність сексу. Сексуальність кожної людини особлива та неповторна. Вивчати, дізнаватися, описувати свої особливості набагато продуктивніше, ніж намагатися підігнати себе під єдиний шаблон. Хтось любить вишукану їжу та ресторани, а комусь це не цікаво. Так само і із сексом. І це також нормально.
Підписуйтесь на наш Instagram і не пропускайте найкорисніші матеріали від Beauty HUB!
Фото: Shutterstock, Instagram
