Аніта Луценко про війну, мотивацію та спорт: «Мотивація приходить у процесі!»

Ніколи не здавайся

29-11-2023 Знаменитості Здоров’я Здоров’я

Аніта Луценко про війну, мотивацію та спорт: «Мотивація приходить у процесі!»

Через стрес зараз дуже важко мотивувати себе тренуватись та правильно харчуватись на постійній основі. Але саме це й допомагає найкраще боротися з тривожними станами й підтримувати фізичне та психологічне здоровʼя. Редакція Beauty Hub поспілкувалась з Анітою Луценко про її життя від початку повномасштабного вторгнення й запитала, як вона знаходить мотивацію рухатись далі попри все.

– Аніто, розкажіть, будь ласка, про своє життя після початку повномасштабного вторгнення. – Перший день війни я зустріла в Таїланді на відпочинку. Кожну зиму ми проводили в теплих краях, і цей рік не був виключенням. Повернення додому було заплановано на 18 лютого, але через усі чутки та попередження я попросила перенести квиток на один тиждень. Звісно, що після початку повномасштабного вторгнення стало зрозуміло, що повернення відкладається. По відчуттях: ти відчуваєш себе у безпеці, перебуваєш серед пальм, але тебе трусить. Тобі наче не потрібно бігти й рятуватися, але тебе ковбасить, і ти цю енергію можеш витрачати тільки на те, щоб допомагати тим, хто зараз дійсно біжить й рятує своє життя фізично. Тож, перші дні – це була тотально допомога всім знайомим та незнайомим. Підвозили бензин, памперси, їжу. Через свій акаунт я давала інформацію про волонтерів, що робити. Постійно була в телефоні. Тряслись руки, схудла через нерви мінімум на 6 кг (і не тільки я). Було незрозуміло, що робити далі. Я була абсолютно впевнена, що моя професія вже точно не знадобиться. Як можна думати про схуднення або про те, як накачати сідниці, коли мої батьки сидять і кажуть, що в них їжі залишилось на два тижні? Проблеми фітнесу стали не зовсім недоречними. Я залишилась на пʼять місяців у Таїланді. Потім моя вчителька англійської порекомендувала Британію як місце, де Мія може піти в перший клас у школу з гарною адаптацією та англійською мовою. Тому виникла ідея поїхати саме туди.

View this post on Instagram

A post shared by Anita Lutsenko (@anitasporty)

– Як ви впорались зі стресом на початку війни? – На початку війни допомагав алкоголь, бо розслабитися без цього не виходило. Що ж до тренувань, була повна відсутність думок про спорт. Це взагалі було неактуально. Але в якийсь момент ми із моєю партнеркою Юлею зрозуміли, що якщо не можемо зібрати себе докупи, то що ж відбувається з людьми, які пройшли перші хвилі в Україні?! Стало зрозуміло, що всі у шоковому стані, що немає абсолютно ніякого розуміння, що буде далі. І ми вирішили почати виходити в прямі ефіри з регулярними заняттями, хоча б з простою руханкою, щоб люди почали віднаходити хоч якийсь центр себе, внутрішню опору. Почали згадувати про своє тіло, щоб у голові був не тільки весь цей жах війни. І як тільки ми почали це робити, зрозуміли, що прийняли правильне рішення – люди були дуже вдячні за те, що зʼявився хоч якийсь острівець стабільності. Юля й досі проводить тренування щоранку. Вона називає це «налаштування» – це коли ти поєднуєш своє тіло зі своєю головою й відчуваєш, що відбувається всередині тебе. І, звичайно, фізична активність допомагає знижувати рівень тривоги та депресії та хоч трохи заспокоює. Адже коли ми рухаємося фізично, наш організм починає думати, що ми тікаємо від тигра (реакція «бий або біжи»), й після закінчення тренування відчувається розслаблення. Потім ми почали створювати так звані «дешеві продукти» (вартість – 50 грн): щоденники харчування, кулінарні книги, заняття з йоги тощо. Й 100% грошей, отриманих з цього, ми віддавали на ЗСУ. Не хотіли просто відкривати збори й просити донатити. Вирішили поєднати це з чимось корисним – давали людям за мінімальні гроші те, що їм було необхідно для підтримки себе у більш-менш здоровому фізичному та емоційному стані. І при цьому люди відчували, що вони таким чином допомагають нашим хлопцям на фронті.

– Як допомагали своїм близьким та собі налагодити більш менш здоровий спосіб життя, підтримувати здоровий емоційний стан? – Так вийшло, що війну я зустріла у стані вигорання. За тиждень до початку закрила всі свої проєкти. Повідомила всім, що потребую відпочинку, що нічого не хочу робити й мені потрібна пауза. Й, власне, пауза, з одного боку, відбулася, але з іншого – не дуже. Зрозуміла, що зараз моя підтримка необхідна багатьом людям і не можна складати руки. В результаті я обрала для себе невелике село в Британії. Дуже мальовниче та спокійне, з конями, вівцями. Саме тут я знайшла спокій, якого мені дуже не вистачало. Якщо говорити про Мію, то проблем із харчування у моєї доньки ніколи не було. Ми називаємо її «дівчинка-броколі», тому що харчування в неї дуже здорове й правильне: вона не любить солодке та їсть дуже прості страви. Я дуже рада, що ми опинились з нею саме в Таїланді. До цього кілька місяців ми працювали з психологом. Мії снилися жахи: пожежі, як вибухає наша квартира, дім бабусі й дідуся. Було витрачено дуже багато зусиль на те, щоб позбавитись цього. І розумію, що якби вона побачила й відчула все те, що відчули інші діти, це ще гірше вплинуло б на її психіку. І я дуже щаслива, що вийшло вберегти її психіку від всього цього жахіття.

– Зараз через великий стрес та інші проблеми, повʼязані з війною, багатьом людям (особливо жінкам) важко знаходити мотивацію для тренувань і взагалі дотримуватись старих здорових звичок? – Так, фізична активність дійсно дуже добре допомагає боротися зі стресовими станами. Але коли ти вже в стресі, то в тебе немає сил іноді навіть на те, щоб просто встати з ліжка або почати хоч щось робити. І тут можна так і залишитись в ліжку і в ньому робити прості вправи на прес (наприклад, підйомі ніг) або легку розтяжку. Особливість тренувань полягає в тому, що мотивація приходить у процесі. Якщо зробити хоча б три присідання, то там вже й 15 можна. Якщо вийдеш на вулицю, то вже зможеш пройтися та отримати від цього насолоду (особливо якщо не брати з собою телефон).

Найголовніше – зробити перший крок. Це найскладніша частина.

Річ у тім, що з тренуваннями, як і з чисткою зубів або миттям голови, ти не бачиш результату від одного разу. Але якщо ти будеш регулярно чистити зуби, тобі не доведеться часто ходити до стоматолога. Якщо регулярно будеш мити голову,, в тебе буде красиве здорове волосся. Є базові речі, які просто маєш робити, щоб бути здоровим. З тренуваннями так само.

Я вважаю, що кожна людина просто зобовʼязана вбудувати руханку на 10 хвилин у свій денний розклад. І це буде найкращий внесок у власне фізичне та психічне здоровʼя.

Коли в мене суперпоганий настрій, я йду бігати. І за 40 хвилин ти почуваєшся виснаженим фізично, але твоя голова звільняється від поганих думок. Тому тренування – це як гігієна. Не потрібно замислюватись, чи треба тобі зараз йти тренуватись. Ти просто береш і робиш це. Це має стати щоденною звичкою. Перетворитись на рутину. Наприклад, я вже 20 років роблю одну й ту саму руханку – сурʼя-намаскара (привітання сонцю). Це 12 позицій, які роблять моє тіло гнучким, розганяють дихання й трохи додають силового навантаження. Я вже можу зробити цей комплекс вночі із закритими очима. Мені не потрібно вигадувати, що я буду робити сьогодні або наступного ранку.

Наприклад, в застосунку WOWBODY все продумано. Там всі тренування розкладені й розписані від простого до складного. Наприклад, є тренування для спини, яке допомагає тим, в кого болить спина, болить голова, відчувається напруження у верхній частині тіла та в плечовому поясі. Це 10-15-хвилинні тренування, які значно полегшують не тільки ці стани. Там є вправи для укріплення мʼязів тазового дна (нетримання сечі), заспокоюють психіку й багато іншого.

Я вважаю, що коли в тебе є чіткий план, ти просто по ньому йдеш і в якийсь момент розумієш, що вже не потрібно себе якось додатково мотивувати. Це просто стає стилем твого життя.

Щодо здорового харчування, моя рекомендація (перший крок) – половину тарілки мають займати овочі. Вони містять велику кількість клітковини, яка розбухає в шлунку й дає відчуття ситості на довгий час. При цьому вона дуже низькокалорійна й містить багато корисних вітамінів та мінералів. Тож якщо у вас зʼявиться така звичка, це буде першим кроком до зміни своєї фізичної форми та здоровʼя. І я можу гарантувати, що відчуття важкості від важкої їжі перед сном точно погано впливає на емоційний і психічний стан, породжує лінощі та відсутність мотивації. А легкість у плані фізичних відчуттів в тілі (не голод, а щось середнє) звільняє голову від важких думок, дає легкість у прийнятті рішень та діях. – Розкажіть, будь ласка, про свою роботу. Які плани на майбутнє? – На цей час в нас є застосунок WOWBODY, в якому кожні три місяці зʼявляються нові програми зі схуднення, для тих, у кого проблеми з колінними суглобами, танці, бігові, для початківців, з гантелями, розтяжка, балет тощо. Крім того, зараз, перебуваючи у Британії, я познайомилася з жінкою 75 років, яка стала для мене взірцем того, якою б я хотіла бути в цьому віці.

Я переосмислила розуміння жінки й віку та почала писати книгу про неї з розмовами про те, як ця 75-річна жінка ходить на підборах, завжди посміхається попри усі події, які відбувалися в її житті. Обожнює смачно й корисно харчуватися, має свої принципи з харчування, фізичної активності та медицини. Тому саме на цей момент – це моя пристрасть, мій новий проєкт.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та не пропускайте найкорисніші матеріали від Beauty HUB!

Читайте також