Психоаналітик Юлія Зуєва розповідає, чому глянцеві журнали пропагують недосяжні ідеали краси, як з ними боротися і чи є в цьому всьому позитивні сторони. Перед тим як стати психоаналітиком, Юлія побудувала кар’єру в медіасфері, стояла біля витоків запуску Cosmopolitan Україна, була директором з реклами видавничого дому «Sanoma Media Україна» і знає про бізнес-частину глянцевих журналів практично всі.
Про диктатуру щастя і вплив індустрії
Ми живемо в епоху диктатури щастя. Всі без винятку хочуть бути щасливими й успішними, і головне завдання медіа – показати, як. Але оскільки медіа не існують окремо від рекламних бюджетів, то за красивою картинкою зазвичай стоїть величезна індустрія, якій потрібно продавати свій товар. На рівні чотирьох тисяч рекламних оголошень на день нам розповідають, що потрібно купити і зробити для того, щоб стати успішним, бажаним і визнаним. Так виникають недосяжні ідеали – щойно ти наближаєшся до мети, тобі кажуть: «Ні, почекай, потрібно зробити ще ось це».
Дівчаткам з малечку демонструють, якими їм потрібно бути, щоб досягти щастя, показують струнких диснеївських принцес, пропонують грати неприродно худими Барбі – коли живеш у такій атмосфері, цей образ несвідомо стає еталонним. Тільки, нафарбувавшись Guerlain, ми не стаємо Наташею Водяновою. Розумом усі це розуміють, але на несвідомому рівні, коли бачиш красиву картинку, то хочеш одразу купити продукт. На цьому побудовано комерційний успіх більшості брендів.
Про зацикленість на собі та нескінченні порівнянні
Потрібно розуміти, що той образ тіла, який зараз експлуатують медіа, притаманний тільки 3-5% жінок, і навіть дівчата з обкладинок не завжди входять до їх числа, тому глянець і використовує фотошоп. Ми ж сприймаємо ці картинки як правду, і коли реальне тіло цьому ідеалу не відповідає, у деяких починаються проблеми.
За прогнозами ВООЗ, до 2020 року депресія стане медичним діагнозом №1. Це пов’язано з тенденцією все більше зациклюватися на собі і нескінченно порівнювати себе з іншими. А людське життя зараз порівнюється виключно за зовнішніми параметрами. Ми живемо в такому шаленому інформаційному потоці, що дивитися глибше вже ні у кого немає ані часу, ані бажання. Важливо тільки перше враження, і не дивно, що велика увага приділяється зовнішності. Це, взагалі-то, непогано. Погано, коли життя підпорядковане одній «великій меті» – будь це схуднення або нескінченні салонні процедури й ін’єкції.
Про бодіпозитив і неготовність прийняти людяні стандарти краси
Зараз маятник хитнувся в протилежний бік: все різко заговорили про бодіпозитив, моделі plus size, нові стандарти краси. Це прогнозована реакція на тривалу дискримінацію і сучасну фемінізацію суспільства. Але суспільство в цілому поки що не готове лояльно ставитися до різних типів зовнішності. Приклад тому – історія з мексиканською гімнасткою Алексой Морено. Дівчина показала на Олімпіаді хороший результат, але її «затроліли» через нетипову фігуру. Чому? Є така приказка: «Немає гіршої ханжі, ніж колишня повія». Люди, які залишають злі коментарі, часто не ідеальні та зневажають в інших те, з чим не в змозі впоратися самі. Коли людина бачить, що хтось із такими само недоліками зміг досягти успіху і визнання, в ньому прокидається внутрішній агресор. Це прояв власної неповноцінності, який можна порівняти з расовою дискримінацією. Нам не вистачає культури і виховання, аби бути більш толерантними. Який вихід? Займатися справою, шукати щось більш важливе і цінне, ніж власна персона.
Як не зазнавати впливу
Щоб не йти на поводу у медіа і суспільних стереотипів, потрібно вміти відволікатися від себе, не бути егоїстичним. Психічне здоров’я – це, перш за все, баланс між внутрішнім і зовнішнім, тому щоб уникати хитрощів і не ставати рабом суспільства споживання, потрібно мати чітке уявлення про себе і свої цілі. І діяти відповідно їм.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал і не пропускайте найкорисніші матеріали від Beauty HUB!
Фото: Shutterstock
