Червоне вино – невід’ємний аттрибут “здорової” середземноморської дієти. За останні два десятиліття цей напій став справжньою селебріті в дослідницькому світі: його впливу на організм людини присвячені десятки неймовірно масштабних досліджень, оскільки істину «французького парадоксу» (м’яко кажучи, не зовсім здорові кулінарні традиції при високому профілі здоров’я населення), фахівці знайшли саме у червоному вині.
Згідно з одним із досліджень (Hansel, 2010) саме завдяки споживанню «напою богів» французи менше за інших європейців страждають на серцево-судинні, онкологічні захворювання та харчові розлади (а зовсім не тому, що у них прекрасний клімат, якісні продукти харчування, соціальна захищеність і 35-годинний робочий тиждень, ха!). Звідси аргументовані заклики якомога регулярніше припадати до «джерела здоров’я та довголіття», які ми все частіше чуємо від фахівців із харчування. Навіть і не посперечаєшся.
Не затримуватиму вашої уваги на перерахуванні всіх корисних властивостей фітонутрієнтів, які вчені виявили у червоному вині, про це написано чимало статей. Згадаю лише один магічний компонент, який останнім часом наробив багато галасу – ресвератрол, натуральний фенол, що володіє неабиякими антиоксидантними властивостями і захищає організм від патогенних бактерій і грибків. Поправка: у даному разі йдеться про організм рослини-господаря ресвератрола. Поки що важко сказати, як і в якій кількості homo sapiens повинен отримувати ресвератрол, щоб гарантувати захист від патогенної флори. У новозеландських учених взагалі виникли сумніви, чи здатний ресвератрол надавати будь-який вплив на вищі форми життя.
Незважаючи на це, для виробників вин слово “ресвератрол” стало золотим ключиком, що відкриває двері у світле майбутнє їхнього бізнесу. Оду ресвератролу як anti-age компоненту підтримали і виробники біодобавок, і косметичних засобів. І, що найбільш дивно для мене, – частина натуропатичного суспільства. Користь ресвератролу незаперечна, однозначна, і, як дружина Цезаря, поза підозрами.
Однак якщо переглянути наукові дослідження з ресвератролу, ми побачимо, що їхні автори використовують досить акуратні формулювання у висновках: «цікавий для подальшого вивчення…», «потенційно може стати частиною інтегрального підходу…» тощо. І лише Wikipedia з більшовицькою прямотою заявляє про відсутність достатніх наукових даних будь-якого впливу ресвератролу на здоров’я людини.
І поки в цьому океані думок вирують пристрасті, я не буду оригінальною і закликаю вас звернутися до вашого власного досвіду «винотерапії» та оцінити її наслідки. Чи відчуваєте себе краще на ранок після вечері з келихом вина, ніж після вечері без нього? Як самопочуття після тижня, де цих вечерь було кілька? Що каже «світло моє, дзеркальце»? Чи немає відчуття, що від тижня оздоровчих практик потрібно трохи перепочити?
Думаю, мало хто опише свої спостереження як украй позитивні.
Щиро хотілося б виявитися неправою, адже культура виноробства та виноспоживання така витончена, красива і зведена у ранг мистецтва; але мені здається, що цілющі властивості вина дещо перебільшені. Слово «користь» вірніше було замінити словом «переносимість», оскільки алкоголь був і залишається токсичною субстанцією. Як і раніше, його не можна пропонувати дітям, підліткам і вагітним жінкам. Як і раніше, він викликає залежність (в цьому напрямку ми, дорогі дами, прийдемо до фінішної межі набагато швидше, ніж чоловіки).
Ліки, як нам відомо, відрізняються від отрути лише дозою. Зверніть увагу: доза, встановлена ВООЗ – 150 мл для жінок та 180 мл для чоловіків, є максимально допустимою (не плутати з рекомендованою). Терапевтична доза, яку дедалі частіше вказують спеціалісти – 50 мл. Це три столові ложки. Трохи більше, ніж під час причастя. Щоразу, коли ми замовляємо один келих вина в ресторані, ми втричі перевищуємо терапевтичну дозу і відразу сягаємо максимально переносимої.
І що нам робити? Негайно заборонити споживання вин на державному рівні? Ні, звичайно. Це також неможливо, як заборонити всі солодощі з рафінованого цукру та борошна найвищого гатунку: всім відомо, що жодної поживної цінності у цих продуктів немає, але відібрати цю радість у населення просто негуманно.
Я не закликаю до екстремальних заходів. Я за те, щоб називати речі своїми іменами і, як мінімум, викреслити алкоголь зі списку здорових продуктів, що рекламуються. А також спробувати сформувати до нього правильне ставлення.
Щоб нам було легше це зробити – нижче кілька тверезих наукових фактів про наслідки регулярного перевищення максимально допустимої дози (дуже коротко): алкоголь знижує секрецію травних ензимів (Feinman, 1989), руйнує клітини внутрішніх стінок органів шлунково-кишкового тракту і погіршує всмоктуваність нутріентів, і те й інше веде до дефіциту мікроелементів; один келих підвищує рівень естрогену у жінок втричі (ризик захворювання на рак грудей часто пов’язують з високим рівнем цього гормону (McClain, 2017); тривале вживання може призвести до ожиріння печінки, і надалі до цирозу; будучи стимулянтом, підвищує кров’яний тиск, порушує рівень цукру в крові та знижує рівень ментальної та фізичної енергії.
Підписуйтесь на наш YouTube-канал і не пропускайте найкорисніші відео-матеріали від Beauty HUB!
